Папа: готуючись до Різдва, плекаймо побожність, яка проявляється через любов

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Побожність і любов, милосердя та вручення себе Богові. Ось чесноти святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, наслідувати які Папа Лев XIV заохотив слухачів, промовляючи 21 грудня 2025 р. опівдні з вікна Апостольського палацу у Ватикані до паломників, що в четверту неділю Адвенту зібралися на площі Святого Петра на молитву «Ангел Господній». Літургія цього дня заохочує замислитися на постаттю святого Йосифа, представляючи його в той момент, коли Бог об’являє йому через сон його місію. Це, за словами Святішого Отця, «прекрасна сторінка історії спасіння, в якій дійовою особою є така ж крихка людина, як і ми, що може похитнутися, але яка водночас є відважною та сильною у вірі».

Справжня побожність

Свої роздуми Папа розпочав із того, що євангелист Матей називає його «праведним», що вказує на «побожного ізраїльтянина, який зберігає закон та відвідує синагогу». Але, за словами Наступника святого Петра, він постає перед нами також як «дуже чутлива та людяна особа». «Ми бачимо це, коли, ще до того, як Ангел відкриває йому таємницю, що відбувається з Марією, перед обличчям ситуації, яку важко зрозуміти і прийняти, він не обирає щодо своєї нареченої дорогу скандалу і публічного осуду, а дискретну і доброзичливу дорогу таємного розлучення. І таким чином він показує, що розуміє найглибший сенс своєї релігійної побожності, яким є милосердя», – мовив Лев XIV.

Стати гостинним вертепом для ближніх

Але, як зауважив далі Святіший Отець, «чистота та шляхетність його почуттів» стають ще більш очевидними, коли Господь у сні об’являє йому свій задум спасіння. У ньому для Йосифа призначене особливе завдання: бути обручником Діви, Матері Месії. «Тут, з великим актом віри, святий Йосиф залишає останній берег своєї безпеки і відчалює в майбутнє, яке тепер повністю перебуває в руках Бога», – сказав Папа, підкреслюючи, що саме побожність, любов, милосердя та вручення себе Богові – це чесноти, які літургія цього дня пропонує нам, щоб вони супроводжували нас протягом цих останніх днів, що ведуть нас до Різдва.

«Це важливі якості, які виховують серце до зустрічі з Христом і ближніми, і які можуть допомогти нам бути один для одного гостинним вертепом, гостинним домом, знаком Божої присутності. У цей період благодаті не втрачаймо нагоди практикувати їх: прощаючи, підбадьорюючи, даруючи трохи надії людям, з якими живемо, і тим, кого зустрічаємо; і відновлюючи в молитві наше дитинне віддання себе Господу і Його Провидінню, уповаючи на Нього з довірою», – заохотив Лев XIV, побажавши: «Нехай же нам у цьому допоможуть Діва Марія та святий Йосиф, які перші з вірою та великою любов’ю прийняли Ісуса, Спасителя світу».