Лев XIV: Святий Дух об'єднує не через уніфікацію, а через сопричастя
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
В урочистість апостолів Петра і Павла, покровителів Риму та Римської дієцезії, яка є вихідним днем у столиці Італії, Папа Лев XIV не лише відслужив Святу Месу в базиліці Святого Петра, але й очолив опівдні молитву «Ангел Господній». Вона зібрала на площі Святого Петра у Ватикані 15 тисяч паломників, туристів і римлян. «Це свято нагадує про первісний зв’язок, який поєднує в сопричасті віри та любові Церкву, що є в Римі, з усіма іншими Церквами світу», – зазначив Наступник святого Петра, промовляючи з вікна Апостольського палацу.
Господь присутній у свідках
За словами Святішого Отця, свідчення цих двох апостолів є немовби «печаттю Нового Завіту». Кров, яку вони пролили в Римі, показує, як далеко «сягає Божа любов, яку Господь Ісус нам дарував». Бо саме завдяки їхньому слову та мучеництву «Христове Євангеліє, так би мовити, вкоренилося в Римі, показуючи саме тут, в столиці імперії, свою здатність оновлювати». Йдеться про «нове пізнання Бога та безмежної гідності кожної людини», а також про «новий досвід сили», не як панування, а як служіння життю.
«Також і сьогодні Господь, умерлий і воскреслий з любові, проявляє Свою присутність у своїх свідках, досягає центрів і периферій, столиць і найвіддаленіших регіонів через голоси, обличчя та сміливі рішення тих, хто відповів на Його запрошення: “Іди за Мною!”. Таким чином, цей святковий день залучає нас у місію святих Петра і Павла, тобто у місію самого Ісуса. Бог довіряє нам, грішникам, яким Він пробачив, нам, недосконалим, щоб у наших історіях сяяла Його благодать, щоб об’явилася Його сила, яка перемінює зло в добро», – сказав Лев XIV.
Різноманіття в сопричасті
Далі Святіший Отець зауважив, що, можливо, важко уявити собі людей, які відрізняються один від одного як святі Петро і Павло. Вони різні за походженням, характерами, за освітою. Їхній шлях відрізнявся не лише перед, але й після покликання. Але Господь «не уніфікував їх». Кожен з них розумів та звіщав Євангеліє зі своїми особливими акцентами, і Святий Дух, даючи натхнення авторам біблійних текстів, не хотів, щоб їхні відмінності приховувалися. «Однак у колегії апостолів Петро й Павло не були супротивниками. Навпаки, вони стали майже символом багатьох інших відмінностей, які єдиний Дух укладає в єдність. У такий спосіб покровителі Церкви Риму пережили випробування сопричастя, пізнали його, служили йому та проповідували його як таїнство божественного життя», – сказав Папа, підкресливши, що це їхнє свідчення стало вирішальним для того, щоб «християнська присутність в історії була спрямована не на домінування, а на служіння, на єдність і на примирення».
Підсумовуючи, Лев XIV побажав, щоб Господь за заступництвом святих Петра і Павла дав нам дар «дедалі більше цінувати католицькість Церкви», визнаючи її цінність для служіння братерській зустрічі між людьми й між народами. А також, щоб «дав нам уникати всього того, що розриває чи ранить сопричастя, тривати на дорозі екуменізму, уважного та щирого діалогу з усіма». «Нехай же Пресвята Марія, Цариця Апостолів, завжди захищає Божий люд у Римі та в усьому світі», – сказав Святіший Отець.
