Духовні вправи Папи і Римської курії: головна місія Церкви
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Чим краще управляються центральні відомства Церкви, тим більша користь для Церкви в усьому світі». Святий Бернард і його поради щодо якостей співробітників, якими слід себе оточувати, стали центральною темою десятої медитації, яку провів преосвященний Ерік Варден, OCSO, вранці 27 лютого 2026 року в Паолінській каплиці Апостольського палацу в рамках великопосних духовних вправ для Папи і Римської курії. У своїх роздумах Єпископ Тронхейма (Норвегія), зупиняється на трактаті святого Бернарда під назвою «Про міркування».
Добрі співробітники
Святий Бернард окреслював міркування як аналітичний інструмент, допомогу в самоаналізі та відкритість до споглядання Бога. Його твір «Про міркування» набув широкого поширення, ставши бестселером, який мав більший успіх, ніж будь-який інший його твір, як розповів єпископ Варден. І це незважаючи на те, що, по суті, це був конкретний лист, адресований брату по ордену: італійському монаху, якого звали Бернардо дей Паґанеллі, і який через сім років, у 1145 році, став папою Євгенієм III. У цьому листі-трактаті, пояснив проповідник, «розглядаючи проблеми Церкви, Бернард не пропонує інституційні рішення, а радше радить Євгенію оточити себе добрими людьми». Якості, які він закликає шукати і плекати, актуальні в будь-який час: «Потрібні співробітники з перевіреною чесністю, готові до послуху, терпеливі та лагідні; з твердою католицькою вірою, вірні у служінні; любителі злагоди, миру і єдності; розсудливі в порадах, кмітливі в управлінні, скромні в розмовах». Такі люди «люблять молитву і насолоджуються нею, покладаючи на неї свою надію більше, ніж на свою кмітливість чи працю».
«Найвище блаженство»
«Мірою того, як Церква діє в таких категоріях, вона відображатиме організацію ангельської ієрархії. Тоді кожен, хто роздумуватиме над нею, одразу побачить її головне завдання: прославляти Бога», – стверджує єпископ Варден, підкреслюючи, що «аби правильно обмірковувати земні потреби, ми маємо шукати через них те, що є понад ними». А саме – Бога. Святий Бернард запитує: «Що таке Бог? Всемогутня воля, доброзичлива чеснота, незмінна розумність». Бог є «найвищим блаженством», що «з любові бажає ділитися з нами своєю божественністю». Отже, «незалежно від того, чим ще повинні займатися високопоставлені церковні діячі – а таких справ багато – зазначені реалії повинні розглядатися в першу чергу», – ствердив норвезький ієрарх, додаючи, що тоді «їхній підхід до практичних питань також буде просвітленим, впорядкованим, благословенним і плідним».
Тягар, який є легким
В десятій медитації прозвучало також повчання святого Августина, духовного батька чернечого ордену, з якого походить Папа Лев XIV. Єпископ Гіппони часто порівнює єпископське служіння з сарциною, похідною сумкою легіонера. Це «дещо жорстокий» образ, як зазначив єпископ Варден, «створений тим, кому були відомі спустошення і страхи кампаній у північноафриканській пустелі». «Неси свій тягар до кінця, – каже Августин у проповіді, – якщо ти його любиш, він буде легким; якщо ти його ненавидиш, він буде важким». «Хоча пастирський тягар має лякливий вигляд, він лякає лише тоді, коли ми не помічаємо того, хто кладе цей тягар на наші плечі», – прокоментував це норвезький траппіст, додаючи, що «це не що інше, як участь у солодкому ярмі самого Христа, яке дозволяє нам відкрити, що довірений нам хрест є світлим і легким, а можливість розділити його є приводом для радості».
