Папа

Лев XIV: Євхаристія та Літургія годин є диханням життя Церкви

Продовжуючи під час загальної аудієнції в середу, 5 серпня, цикл катехиз про Конституцію Другого Ватиканського Собору Sacrosanctum Concilium, Папа Лев XIV наголосив, що літургія є місцем зустрічі Бога з людиною, а Євхаристія та Літургія годин є «диханням життя Церкви», що вводить вірних у пасхальну таємницю Христа.

о. Єронім Грім, ЧСВВ – Ватикан

«Щотижня і щодня Євхаристія та Літургія годин є диханням життя Церкви, яке забезпечує циркуляцію Святого Духа через її Тіло», – наголосив Папа Лев XIV під час загальної аудієнції в базиліці Святого Петра у середу, 5 серпня 2026 року, продовжуючи цикл катехиз про соборову Конституцію Sacrosanctum Concilium та роздумуючи про церковний вимір літургійної молитви. Це була перша загальна аудієнція після літньої перерви.

Святий Дух оживляє молитву Церкви

Розпочинаючи свої роздуми, Папа звернув увагу на те, що джерелом молитви Церкви є Святий Дух. «Саме Святий Дух навчає нас молитися. Від дня П’ятидесятниці Дух мешкає в Церкві, надихаючи кожну її діяльність, а особливо – молитву. Життя першої спільноти, що зародилася в Єрусалимі після Пасхи Ісуса, – це життя в Дусі, дарованому Воскреслим Господом», – сказав він.

Святіший Отець нагадав, що саме тому від початків свого існування «Церква ніколи не переставала збиратися на богослужіння, щоб святкувати пасхальну таємницю: читаючи “у всьому Писанні те, що стосувалося Його” (Лк 24,27), відправляючи Євхаристію, в якій представлено Його перемогу й тріумф над смертю, та дякуючи “Богові за Його дар несказанний” (2 Кор 9,15) у Христі Ісусі, “на хвалу Його величі” (Еф 1,12), силою Святого Духа» (SC, 6).

Літургія – місце зустрічі з Богом

Далі Святіший Отець звернув увагу на місце молитви в житті сучасної людини. «У наш час, в умовах, де панує менталітет ефективності та споживацтва, молитва може здаватися чимось непотрібним і незначним. У світі, де наука й техніка претендують на те, щоб дати відповіді на всі запитання, молитва може видаватися втечею від реальності. Крім того, у багатьох християнських сім’ях уже не передається традиція молитви, тоді як чимало людей ризикують сплутати її з однією з психологічних технік, спрямованих на особисте благополуччя. Натомість молитва, як фундаментальний вимір нашої людської природи, заслуговує на те, щоб її наново відкрили в її справжній сутності», – наголосив Лев XIV.

Пояснюючи вчення Конституції Sacrosanctum Concilium, Святіший Отець підкреслив, що літургія є місцем зустрічі та ініціативою Бога, «який наближається до людства у своєму Сині». На цю ініціативу ми можемо відповісти «через Христа, з Христом і в Христі, у єдності Святого Духа», тобто завдяки «молитві, яку Христос у єдності зі Своїм Тілом підносить до Отця» (SC, 84), – пояснив він.

Євхаристія і Літургія годин – дихання життя Церкви

Окрему увагу Папа присвятив Літургії годин, нагадуючи бажання, яке висловив святий Павло VI, щоб ця молитва дедалі більше входила в життя християнських спільнот і стала справжньою школою молитви. «Щоб це прагнення здійснилося, потрібно, щоб охрещені і християнські спільноти дедалі більше приймали й переживали Літургію годин у повсякденному житті. Для багатьох людей, які прагнуть навчитися молитися, особливо для катехуменів, вона може стати шляхом і школою християнської молитви», – зазначив Святіший Отець. Саме в цьому контексті Лев XIV назвав Євхаристію та Літургію годин «диханням життя Церкви», яке забезпечує циркуляцію Святого Духа через її Тіло. «У цій молитві Христос “об’єднує в Собі всю людську спільноту, щоб вона разом з Ним співала цю божественну пісню прослави” (SC, 83); таким чином, день за днем ми дедалі більше приєднуємося до пасхальної таємниці й уподібнюємося до Нього», – сказав він.

Освячувати кожну годину свого життя

На завершення катехизи Папа заохотив відкривати красу Літургії годин як молитви, що супроводжує людину протягом усього дня та допомагає жити в постійній єдності з Христом.

«Пов’язана з Євхаристією, світло якої вона продовжує, Літургія годин освячує час нашого повсякденного життя: вранці ми розпочинаємо день з вірою і вдячністю; опівдні просимо сили залишатися вірними серед щоденних труднощів; увечері, після завершення праці, Вечірня супроводжує захід сонця; уночі ми засинаємо, довіряючи себе Божому миру. Кожна година є актом надії: під час нашого земного паломництва ми пильнуємо, очікуючи разом з усією Церквою славного повернення Господа», – мовив Лев XIV.