Папа: Консисторія – це не команда експертів, а спільнота віри
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Ми тут не для того, щоб просувати свої особисті чи групові плани, а щоб довірити наші проєкти та натхнення розпізнанню, яке перевищує нас так само, як небо перевищує землю, і яке може прийти тільки від Господа. На цьому наголосив Папа Лев XIV, звертаючись у четвер, 8 січня 2025 р., вранці, до кардиналів, з якими при катедральному престолі базиліки Святого Петра у Ватикані відслужив Святу Месу. Євхаристійним богослужінням розпочався другий день дводенної зустрічі, на яку Святіший Отець скликав усіх кардиналів. Проповідуючи, Наступник святого Петра закликав до взаємної любові, особливо в «момент благодаті, коли виявляється наша єдність у служінні Церкві», тобто Консисторія – перша за час цього понтифікату.
Зупинитися, щоб розпізнати, чого вимагає Бог
Проповідь Папи почалася з етимологічного спостереження, виходячи з латинського слова «consistorium», що означає «зібрання», прочитаного у світлі кореня дієслова «consistere», тобто «зупинитися». «Фактично, ми всі “зупинилися”, щоб бути тут, – зауважив він, – призупинивши на деякий час свою діяльність і відклавши навіть важливі справи, щоб разом розпізнати, чого Господь просить від нас для добра свого люду». Це, як підкреслив проповідник, вже саме по собі є «дуже значущим, пророчим жестом, особливо в контексті метушливого суспільства, в якому ми живемо». «Це нагадує про важливість того, – мовив Папа, – щоб на кожній життєвій дорозі зупинятися, щоб молитися, слухати, роздумувати і таким чином знову зосередитися на меті, спрямовуючи на неї всі зусилля і ресурси, щоб не ризикувати бігти наосліп або марно стрясати повітря, як застерігає апостол Павло».
Спільнота віри у слуханні Господа
З цього випливає заохочення покласти кожне «бажання і думку на вівтар», разом із даром життя, щоб «отримати його назад очищеним, просвітленим, злитим і перетвореним» в «єдиному Хлібі»: тільки так, пояснив Лев XIV, «ми дійсно зможемо почути Його голос, приймаючи його в дарі, яким ми є один для одного: саме для цього ми зібралися». «Наша Колегія, – зауважив він, – незважаючи на те, що є багатою компетенціями та значними здібностями, покликана бути, в першу чергу, не командою експертів, а спільнотою віри, в якій дари, що кожен приносить, пожертвувані Господу та повернені Ним, приносять, згідно з Його Провидінням, максимальні плоди».
Папа підкреслив, що Божа любов, «якої ми є учнями та апостолами», є троїчною, стосунковою, джерелом «духовності сопричастя». Ось чому це «зупинитися», за його словами, є насамперед «великим актом любові» – до Бога, до Церкви та до всіх людей у світі. «Актом, – додав він, – який слід проживати зі смиренним і великодушним серцем, усвідомлюючи, що ми тут завдяки благодаті і що немає нічого з того, що ми маємо, чого б ми не отримали як дар і талант, який слід не змарнувати, а розумно і сміливо інвестувати».
Спрагле людство
І, як визнає Святіший Отець, ми можемо почуватися, як і апостоли, «невідповідними та позбавленими засобів» перед «великою юрбою» людства, «спраглого добра і миру», у світі, де «ситість і голод, достаток і злидні, боротьба за виживання і відчайдушна екзистенційна порожнеча» й надалі «розділяють і ранять людей, народи і спільноти». «Не завжди нам вдасться знайти негайні рішення проблем, що стоять перед нами. Однак завжди, в будь-якому місці і за будь-яких обставин, ми зможемо допомагати один одному – і, зокрема, допомагати Папі – знаходити “п'ять хлібів і дві риби”, про які Провидіння дбає, щоб їх ніколи не заблакло там, де Його діти просять про допомогу; щоб взяти їх, передати, отримати назад і роздати, збагачені Божим благословенням, вірою і любов'ю всіх, щоб нікому не забракло необхідного», – наголосив Лев XIV.
