Пакистан: національний день меншин заради гармонії, пошани та єдності
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Paolo Affatato – Ватикан
Вже не лише один день, а цілий тиждень, щоб нагадати, що релігійні меншини є невід’ємною частиною історії та майбутнього Пакистану, країни з переважно мусульманським населенням. Саме така новизна супроводжувала в 2026 році «Національний день меншин», який відзначається 11 серпня. У Пенджабі місцева влада вперше організувала «Тиждень меншин», під час якого відбулися міжрелігійні зустрічі, семінари та культурні заходи. У Лахорі в урочистостях взяли участь представники християн, мусульман, сикхів та індуїстів з метою сприяння гармонії, взаємній повазі та єдності.
Офіційні урочистості актуалізують питання, яке меншини країни постійно ставлять перед владою: як перетворити декларації про рівність на фактично гарантовані права? Цього року, поряд із закликами до злагоди та братерства, християни та представники інших меншин вимагали конкретних реформ, більшого політичного представництва та захисту від насильства й дискримінації. Особливе занепокоєння викликає зловживання законами про богохульство, що часто супроводжується неперевіреними звинуваченнями, які можуть спровокувати насильство з боку натовпу.
День 11 серпня
11 серпня, як день відстоювання повноправності релігійних меншин, вибрано не випадково. У 1947 році, за кілька днів до народження незалежного Пакистану, його натхненник Мухаммад Алі Джинна виголосив перед Установчою асамблеєю промову, яка стала основою для цього Дня. «Ви вільні відвідувати свої храми, ви вільні відвідувати свої мечеті чи будь-які інші місця богопочитання», – сказав він, додавши, що для громадян новоствореного Пакистану релігійна приналежність не визначатиме їхні стосунки з державою.
«Це була ідея Пакистану, в якому громадянство переважало над релігійною приналежністю; це був підхід, за яким християни, індуїсти, сикхи та представники інших меншин мали рівну гідність і могли долучатися до розбудови країни», – нагадує ватиканським медіа отець Кайсар Фероз, речник Пакистанської єпископської конференції. «Проте з плином десятиліть, – додає він, – ця концепція зіткнулася з поширенням фундаменталістських течій, соціальною дискримінацією та нормами, що зробили немусульманські спільноти вразливими».
Роль Шахбаза Бхатті
У цьому контексті особливого значення набула ініціатива католицького політика Шахбаза Бхатті, який з 2008 року обіймав посаду федерального міністра у справах меншин. Бхатті докладав зусиль, щоб 11 серпня стало національним днем, присвяченим визнанню немусульманських меншин. Ця пропозиція була прийнята у 2009 році, і цей особливий День народився, несучи в собі подвійну пам’ять: про промову Джинни та про пакистанців і пакистанок немусульманського віросповідання, які брали участь у розбудові країни. Для Бхатті це була не лише політична боротьба: захист релігійної свободи та людської гідності був нерозривно пов’язаний з його вірою. Через свою діяльність на захист переслідуваних християн, зокрема у справах, пов’язаних із звинуваченнями у богохульстві, 2 березня 2011 року він був убитий в Ісламабаді у віці 42 років. Його постать закарбувалася в пам’яті багатьох як людини, що присвятила себе справі мирного співіснування, а Католицька Церква визнала в його діяльності християнське свідчення аж до пожертвування власним життям. У цьому дусі пакистанські єпископи домовилися про початок беатифікаційного процесу.
