У світі зростає нерівність у розподілі багатства
Вікторія Гавалешко – Ватикан
У 2025 році на глобальному рівні зросло багатство мультимільйонерів, і водночас збільшилися бідність і нерівність. Про це йдеться у World Inequality Report 2026, багатовимірному аналізі, що був підготовлений за участю понад 200 дослідників і опублікований минулого тижня. Дані звіту показують реальність сучасного світу, в якому нерівність стосується не лише доходів і багатства, але торкається також кліматичної сфери, фінансової системи, освіти та політичних процесів. Надмірна концентрація ресурсів у руках невеликої кількості осіб свідчить про глибоку нерівність, визначаючи економічний та соціальний розвиток мільярдів людей.
Багатство в руках небагатьох
Дані World Inequality Report засвідчують, що сьогодні 10% найзаможніших за доходами людей у світі отримують більше, ніж решта 90% населення разом, тоді як найбідніша половина людства має менш ніж 10% сукупного світового доходу.
Ще більшою є концентрація багатства. Десята частина населення планети володіє близько 75% світових статків, у той час, як половина населення – лише 2%. Такий дисбаланс свідчить про глибоку структурну проблему, яка суттєво обмежує економічні та соціальні можливості більшості людей.
Звіт звертає особливу увагу на найвужчий прошарок найбагатших, 0,001% населення світу – менш ніж 60 тисяч мультимільйонерів – сьогодні володіють утричі більшим багатством, ніж половина людства разом узята.
Тенденція показує, що з 1990-х років статки мільярдерів і надзаможних осіб зростали в середньому приблизно на 8% щороку – майже вдвічі швидше, ніж доходи найбіднішої половини населення.
Нерівність як глобальний виклик сумління
Звіт підкреслює, що кліматична криза є глобальним викликом, але її причини та наслідки розподіляються несправедливо. Найбідніша частина населення світу відповідає лише за 3% викидів вуглецю, пов’язаних із приватним володінням капіталом. Водночас 10% найбагатших осіб спричиняють 77% таких викидів, а 1% – аж 41%, що майже вдвічі перевищує сукупні викиди решти 90% населення.
Ця нерівність має не лише екологічний, але й глибокий соціальний вимір. Ті, хто найменше спричиняється до кліматичної кризи – переважно мешканці бідних країн, – є водночас найуразливішими до її наслідків: посух, повеней, нестачі продовольства та вимушеної міграції. У цьому контексті звіт перегукується зі словами Папи Лева 14, який під час останньої загальної аудієнції, 17 грудня 2025 р., застеріг, що в сучасному світі матеріальні блага й фінансові інвестиції часто стають об’єктом обожнювання, «інколи ціною людських життів і руйнування Божого створіння».
Глобальна фінансова система поглиблює нерівність
На міжнародному рівні WIR 2026 фіксує, що сучасна глобальна фінансова система відтворює й поглиблює нерівність. Розвинені країни користуються так званим «надмірним привілеєм»: вони можуть позичати кошти під нижчі відсотки, інвестувати з вищою прибутковістю та залучати світові заощадження. У результаті близько 1% світового ВВП щороку перетікає з бідніших країн до багатших, що серйозно обмежує можливості розвитку держав.
