Як повернутись у католицьке сопричастя мирянам і священникам лефевристам

Vatican News

Для того, щоб повернутися до католицького сопричастя після розкольницького акту 1 липня 2026 року, не буде потреби повторювати досвід спеціальних комісій, як це було в минулому у випадку «Ecclesia Dei», оскільки Дикастерія віровчення вже розробила процедуру як для священників, так і для мирян, безпосередньо залучивши дієцезіальних ординаріїв та керівників братств, які дотримуються давнього обряду та перебувають у єдності з Римом. Інструкції в ці дні передаються через нунціатури, як уже було оголошено в Пояснювальній заувазі, яку дикастерія опублікувала 2 липня.

Процедура примирення для священників

Практика, якої дотримуватиметься Дикастерія віровчення, починаючи з 1 липня 2026 року, передбачає, що священник, який вирішив покинути Священниче братство святого Пія X і готовий визнати Другий Ватиканський Собор та легітимність novus ordo Missae, хоча й залишається прихильником давнього обряду, повинен «знайти ординарія (дієцезіального єпископа, вищого настоятеля клирицького чернечого інституту папського права або товариства апостольського життя папського права тощо), готового прийняти його ad experimentum (на випробувальний період)». Таким чином, священник повинен «власноруч написати Святішому Отцю листа, у якому представить себе та попросить про зняття санкцій, накладених через те, що він отримав свячення від відлученого від Церкви або нелегітимного єпископа, або, будучи висвяченим дійсно та законно, згодом приєднався до Священничого братства святого Пія X».

Визнання віри та Формула приєднання

Священник також повинен додати свідоцтво про священиче рукоположення і «Profesio fidei та Formula adhaesionis, датовані та підписані». Йдеться про Визнання віри, яке узагальнює зміст католицької віри, та Формулу приєднання, в якій священник обіцяє вірність Папі, зобов’язуючись не виступати публічно проти нього та його вчення. Це відповідає вченню пункту 25 догматичної Конституції Другово Ватиканського Собору «Lumen gentium» щодо прийняття вчення Церкви. Крім того, священник повинен заявити, що визнає дійсним служіння Святої Меси згідно з обрядами, проголошеними Павлом VI та Іваном Павлом II, та прийняти норми Кодексу канонічного права, який проголосив Іван Павло II.

Священник попросить ординарія вислати ці документи (лист, свідоцтво, Визнання віри та Формулу приєднання), а він «у супровідному листі висловить готовність прийняти його ad experimentum у свою дієцезію або до свого інституту». Коли Дикастерія віровчення отримає документи від ординарія, вона видає рескрипт про зняття санкцій, яким уповноважує ординарія прийняти священника-заявника «на випробувальний термін не менше одного року і не більше трьох років, після закінчення якого можна буде приступити до його інкардинації (приписання до дієцезії чи чернечого інституту)».

Процедура примирення для мирян

Ця практика, як пояснює Дикастерія, «стосується питання про осудність або ступінь суб’єктивної відповідальності мирян, які офіційно приєдналися до Священничого братства святого Пія X або відвідують його і які просять про прийняття до повного сопричастя з Католицькою Церквою». Накладення покарання на мирян, що належать до Священничого братства святого Пія X, не може, насправді, «вважатися автоматичним, а повинно оцінюватися в кожному конкретному випадку».

«Оскільки винність вимагає повної обізнаності та свідомої згоди», – йдеться в документі Дикастерії віровчення, приклади доведеної винності можуть стосуватися: мирян, які є членами Третього ордену Священничого братства святого Пія X; мирян, які регулярно беруть участь у богослужіннях Священничого братства святого Пія X, формально поділяючи його доктринальні позиції» .

Процедура, якої слід дотримуватися

Процедура, якої слід дотримуватися щодо мирян, які належать до Священничого братства святого Пія X, на яких було накладено покарання і які просять про прийняття до повного сопричастя з Католицькою Церквою, «передбачає формальний акт повного прийняття вчення та послуху католицькій ієрархії під юрисдикцією місцевого ординарія, який є гарантом єдності місцевої Церкви». Отже, мирянин, який вирішив покинути Священниче братство святого Пія X, повинен подати своєму єпископу Professio fidei та Formula adhaesionis, датовані та підписані. «Після отримання цих документів місцевий ординарій забезпечить прийняття мирянина у терміни та у спосіб, які вважатиме найбільш доцільними».

Миряни, які не несуть відповідальності

У документі зазначається, що «не вважаються такими, що несуть відповідальність: миряни, які відвідували Священниче братство святого Пія X виключно з літургійних або духовних міркувань; миряни, які, хоча й усвідомлюють напруженість у стосунках із Святим Престолом, не відкидають вчення чи авторитет Римського Папи». Що стосується останніх, то достатньо, щоб вони звернулися «до священника, який перебуває у повній єдності, з рішенням більше не відвідувати у майбутньому Священниче братство святого Пія X».