Корейський кардинал під час Меси за мир: примирення сильніше за ненависть
с. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM/Alessandro Di Bussolo – Ватикан
Префект Дикастерії у справах духовенства та колишній єпископ Теджона кардинал Лазар Ю Хун Сік очолив у неділю, 14 червня 2026 р., Євхаристію в Папській базиліці святого Павла за мурами, молячись за мир і примирення між Південною та Північною Кореєю. В молитві взяв участь Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, якого 15 червня 2026 р., Папа Лев XIV прийняв на аудієнції.
Кардинал Лазар Ю Хун Сік висловив сподівання, що Корея зможе показати світові, «що діалог сильніший за протистояння, примирення сильніше за ненависть», а довіра сильніша за страх. «Корейський півострів досі має рани, завдані розділенням, – зазначив він. – Брати і сестри досі живуть в розлуці. Чи може бути більше страждання, ніж це? Ми за жодних обставин не можемо відмовлятися від миру. На нас лежить відповідальність – об’єднати всі наші сили й присвятити себе справі побудови миру».
Звертаючись до зібраних, кардинал Ю Хун Сік нагадав, що «навіть у найважчих обставинах завжди є надія». Співчуття, за його словами, «повинно зайняти місце насильства, а спілкування – місце байдужості». «Навіть коли хтось здається людиною, з якою діалог неможливий, – додав він, – шлях до миру відкривається тоді, коли ми шукаємо зустрічі з серцем, готовим слухати».
Справжній мир народжується зі щирого та відкритого діалогу
Справжній мир, як пояснив кардинал Ю Хун Сік, – це не просто відсутність конфлікту, він народжується з конкретних зобов’язань: щирого та відкритого діалогу, поваги до гідності кожної людської особи та зусиль зрозуміти ситуацію іншого. «Мова політики та дипломатії може відрізнятися, – наголосив він, – але прагнення захищати життя, служити людині та шукати спільного блага завжди можуть зустрітися в дусі Євангелія».
Нагальна потреба у співчутті
Кардинал Ю Хун Сік, продовжуючи проповідь, зазначив, що сьогоднішній світ – це світ, «у якому співчуття до наших братів і сестер потрібне більше, ніж будь-коли раніше». Проте, там, де мало б бути співчуття, «ми часто знаходимо байдужість і егоїзм; і навіть насильство та сила намагаються зайняти його місце». Серед цієї реальності, за його словами, «Господь закликає нас мати серце, сповнене співчуття до тих, хто є жертвами насильства».
