Новий пастирський посох для Папи Лева XIV
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
У вівторок, 6 січня 2026 р., під час Святої Меси з нагоди урочистості Богоявлення Господнього і закриття Святих Дверей базиліки Святого Петра, Папа Лев XIV використав новий пастирський посох. Як пояснило Бюро літургійних богослужінь, посох наслідує ті, «якими користувалися його попередники, поєднуючи місію звіщення таємниці любові, вираженої Христом розп'ятим на хресті, з її славним проявом у воскресінні».
«Пасхальне таїнство, центр тяжіння апостольського проповідування, стає таким чином джерелом надії для людства, оскільки смерть більше не має влади над людиною, бо те, що Христос взяв на себе, Він також викупив», – йдеться в заувазі, яку поширило бюро. Пастирський посох Лева XIV «представляє Христа, який більше не прикутий цвяхами Страстей, але з прославленим тілом у момент вознесіння до Отця. Як і в явленнях Воскреслого, Він показує своїм послідовникам рани від хреста як світлі знаки перемоги, які, не стираючи людського болю, перетворюють його на світанок божественного життя».
Звичай, започаткований святим Павло IV
У поясненні нагадується, що посох як єпископська відзнака ніколи не належав до відзнак Римського Архиєрея. Від пізнього середньовіччя Папи користувалися так званою «ferula pontificalis», тобто, папським жезлом як знаком духовної та управлінської влади. Й хоч форма цього жезлу не є точно окресленою, йдеться про палицю, яка на вершині містила простий хрест. Папи отримували його після обрання під час вступу на катедру в базилікі святого Івана на Латерані. Однак, використання цього жезла ніколи не було частиною папських літургій, за винятком деяких нагод, як от відкриття Святих Дверей чи освячення нового храму.
Під час закриття Другого Ватиканського Собору, 8 грудня 1965 року, святий Папа Павло VI використав срібний «посох» з фігурою розп'ятого Христа. Скульптор Лелло Скорцеллі, якому було доручено його виготовлення, хотів таким чином відобразити покликання апостола Павла, ім'я якого обрав Папа: бути свідком і проповідником розп'ятого Христа. Не використовуючи вже більше «ферулу», Святіший Отець почав вживати цей хрест під час богослужінь, що увійшло в звичай, який підтримали його наступники.
