Кардинал Де Мендонса: культура вкорінена в спільноті та в пошуку правди

Світлана Духович – Ватикан

«Лише у відкритості та в пошуку правди ми можемо доторкнутися до краси і добра», – сказав в інтерв’ю для ватиканських медіа кардинал Жозе Толентіно де Мендонса, Префект Дикастерії Святого Престолу у справах культури та освіти, після свого виступу під час семінару на тему «Культура і спільнота», що відбувся в Palazzo delle Esposizioni (з італ. Виставковий зал) в Римі у середу, 3 грудня 2025 року. Ця подія стала першою із серії трьох семінарів, які проводить «Federculture», італійська федерація підприємств, товариств, організацій, діяльність яких спрямована на підтримку, виробництво та управління в галузі культури, туризму, послуг, спорту та дозвілля. Мета організаторів – запропонувати платформу для обговорення ролі культури у формуванні взаємозв’язків та почуття приналежності, а також повсякденної праці в цій галузі та соціальної місію, яка її надихає. З огляду на Ювілейний рік, що триває, центральним моментом першої зустрічі стала лекція кардинала Жозе Толентіно де Мендонси.

Співчуття і турбота – перші ознаки цивілізації

Префект Дикастерії у справах культури та освіти розпочав свою лекцію згадкою про ствердження, яке присвоюють американській вченій-антропологині Маргарет Мід (1901-1978), яка, ніби то, на запитання одного студента про першу ознаку цивілізації несподівано назвала не знаряддя праці чи посуд, а зламану й зрощену стегнову кістку. На її думку, такий знайдений кістяк свідчить про радикально нову поведінку: поранену людину не покинули, а доглядали, захищали й забезпечували всім необхідним, доки вона не одужала. Це означає, що вже на ранньому етапі розвитку людства з’явилися взаємна турбота, підтримка та співчуття. «Отже, джерелом цивілізації та основним ядром наших суспільств є спільнота, – підкреслив кардинал під час виступу. – Коли ми здатні перейти від “я” до “ми”, то отримуємо можливість формувати історію, яка є значущою не тільки з етичної та духовної точки зору, але й з культурної». За словами доповідача, культура та спільнота – це не дві окремі реальності, а «єдина реальність, що має два взаємодоповнюючих аспекти: з одного боку, культура, що творить спільноту, з іншого – спільнота, що формує культуру». Він додав, що культура, перш ніж бути продуктом або спадщиною, є способом існування у світі.

Слухання, уява, турбота та об’єднання

В інтерв’ю для італійської редакції Радіо Ватикану - Vatican News кардинал Жозе Толентіно де Мендонса розповів, що свою лекцію він зосередив на чотирьох поняттях – слуханні, уяві, турботі та об’єднанні – через які культура і спільнота переплітаються і породжують одна одну.

«Слухання є надзвичайно важливим, – пояснив він, – оскільки старі категорії минулого не є дієвими, щоб відповідати на виклики сучасного світу, який зазнає великих змін. Тому нам потрібно слухати потреби, запитання, мрії сьогодення». Але, за словами кардинала, недостатньо лише слухати й аналізувати. Потрібно також пробудити уяву, яка допоможе знайти нові відповіді, ризикнути йти новими шляхами, досліджувати нові можливості. Про те, що питання турботи (в сенсі: дбати про когось чи про щось) стосується культури, свідчить той факт, що «сьогодні, в секуляризованих суспільствах, таких як європейські, саме в культурі, в культурних середовищах люди часто шукають відповіді на питання духу, духовності, які вкорінені в серці людини». Тому, як підкреслив кардинал де Мендонса, люди які працюють у сфері культури «повинні також вести діалог з питанням сенсу, остаточного сенсу». І зрештою, потреба об’єднуватися, за його словами, виникає тому, що в сучасній складній дійсності «ніхто самотужки не може задовільнити очікування і відповісти на запитання сучасності, але об'єднавши інституції, окремих осіб, проекти, можна створити спільноту і відповісти на запити, з якими сьогодні людство звертається до культури».

Використовувати штучний інтелект для служіння людині

Відповідаючи на запитання журналіста стосовно культури як взаємовідносин та впливу на неї соціальних мереж і штучного інтелекту, Префект Дикастерії Святого Престолу у справах культури та освіти вказав на важливість того, щоб культурна творчість входила в ці нові простори. «Я вважаю, – сказав він, – що митці повинні також опановувати цю нову мову, яку пропонує штучний інтелект. Для чого? Щоб розвивати систему, яка поєднує технології та гуманітарну сферу, і таким чином служити людству. Я не думаю, що нам потрібна технофобія, як нагадав Папа Лев у своєму Апостольському листі про освіту [ред. Апостольський лист “Накреслювати нові мапи надії”]. Ми повинні використовувати штучний інтелект, технологію, як ресурс на служінні людині та соціальній справедливості».

Культура без правди стає маніпуляцією

На завершення інтерв’ю журналіст попросив кардинала Жозе Толентіно де Мендонсу прокоментувати слова Лева XIV, з якими він звернувся до представниць Згромадження Сестер Августиніянок Слугинь Ісуса і Марії, яких прийняв на аудієнції 5 липня 2025 р.: «Культура без правди стає знаряддям сильних цього світу: замість того, щоб звільняти сумління, вона заплутує і відволікає його відповідно до інтересів ринку, моди чи земного успіху». «Це дуже важливе твердження Святішого Отця, – наголосив кардинал, – бо ми живемо в епоху, коли спокуса прийняти і пристосуватися до пост-правди вимагає від нас розвивати критичне мислення, бо тільки у відкритості та пошуку істини ми можемо доторкнутися до краси і добра».