Папа: Внебовзята Діва Марія – ікона нашого вічного призначення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Ця іконографія дозволяє нам споглядати наше остаточне призначення. Повнота життя, яку ми сьогодні з радістю подивляємо в Марії, чекає і на нас наприкінці часів, коли Воскреслий Христос, як каже святий Павло, преобразить наше нужденне тіло, щоб зробити його подібним до Свого славного тіла, зодягнувши тлінне нетліттям, а сметрне – безсмертям. Тоді, з нашим тілом, перетвореним любов'ю Відкупителя, ми житимемо вічно в безкінечному святі», – сказав Папа Лев XIV, підсумовуючи свої роздуми перед молитвою «Ангел Господній» у суботу, 15 серпня 2026 року.
Молитовна полуденна зустріч із вірними відбулася на площі Свободи в Кастель-Ґандольфо перед Апостольським палацом після Святої Меси, яку Святіший Отець відслужив у розташованому поруч парафіяльному храмі. Промовляючи до учасників молитви, він зауважив, що сьогоднішнє свято має величезне значення як для католицької теології, так і для народної побожності, особливо в громадах, де храми присвячені Матері Божій Внебовзятій. Щоб глибше розкрити цю таємницю віри, Наступник святого Петра звернувся до двох традиційних іконографічних моделей.
Перша модель: «Успіння» (Dormitio)
Як зазначив Святіший Отець, найдавнішим способом зображення, який панував у мистецтві майже тисячоліття є «Успіння». Він показує Богородицю, Яка заснула в смерті на смертному ложі в оточенні апостолів. У центрі стоїть Воскреслий Христос, Який тримає на руках душу Марії, немов новонароджену дитину, щоб завести Її в Божу славу. «Цей перший образ підкреслює центральну істину: саме померлий і воскреслий Христос веде нас до мети, до якої ми призначені від початку – до вічного життя. Це те, що покоління вірних споглядали, молячись перед іконами Успіння і що в Римі можна побачити в мозаїці апсиди базиліки Санта-Марія-Маджоре», – мовив Лев XIV.
Друга модель: «Діва у славі»
Як зазначив далі Папа, пізніша західна традиція зображує Діву Марію у повний зріст у небесах, оповиту світлом, у супроводі ангелів та святих, що відсилає до образу «жінки, зодягненої в сонце» з Книги Одкровення. Цей другий образ висвітлює істину про те, що Марія була взята на небо душею і тілом, тобто «в цілісності своєї особи». Та жінка, Яка на землі дала тіло й кров Втіленому Слову і йшла за Ним до хреста, назавжди залучена до Його слави. Таким чином, ця іконографія «дозволяє нам споглядати наше остаточне призначення»: повнота життя чекає на нас наприкінці часів, коли Христос преобразить наше тіло і вдягне смертне в безсмертя.
«Прославляймо Господа, Який вчинив великі діла у Своїй і нашій Пресвятій Матері!» – закликав Лев XIV, розпочавши молитву «Ангел Господній».
