Папа

Папа: моральна велич нації – в захисті життя усіх

Під час відеозв’язку з Філадельфією Папа Лев XIV отримав нагороду, приурочену до 250-річчя заснування Сполучених Штатів. У своїй промові він закликав до поваги до людської гідності, яка має надихати на прийняття законів на захист життя від зачаття до природної смерті, нагадав про важливість релігійної свободи та молився про Боже благословення для Америки, щоб високі ідеали, закріплені на початку Декларації про незалежність, вели до єдності та миру.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Напередодні 250-ї річниці заснування Сполучених Штатів Папа Лев XIV отримав від Національного конституційного центру «Медаль свободи» за внесок у «просування свобод». Підключившись по відеозв’язку з Ватикану до церемонії, що в п’ятницю, 3 липня 2026 р., відбувалася у Філадельфії, він виголосив проникливу промову. Саму ж відзнаку йому вручила делегація центру, що прибула до Ватикані. «Моральна велич нації проявляється, насамперед, у її здатності підтримувати, захищати та цінувати життя всіх людей, особливо найуразливіших та тих, чия цінність ставиться під сумнів», – наголосив Лев XIV, закликаючи й надалі плекати повагу до цінності «кожного людського життя».

Підвалини рівності

Святіший Отець заявив, що для нього велика честь отримати цю медаль у році, який знаменує 250-ту річницю заснування Сполучених Штатів із підписанням Декларації про незалежність 4 липня 1776 року. «Як син цієї великої країни», заснованої людьми, які мріяли про свободу та краще життя, він разом із присутніми просить «Божого благословення для майбутнього Америки, щоб високі ідеали, закріплені на початку Декларації про незалежність, і надалі керували процвітанням нації в єдності, справедливості та мирі». «Більшість із нас, – зазначив він, – захоплювалася красномовністю тих слів із їхнім настійним апелюванням до природного права та Бога як основи твердження, що всі чоловіки й жінки створені рівними й наділені Творцем невід’ємними правами, серед яких право на життя, свободу та прагнення до щастя». Папа зазначає, що це твердження, «хоча й висловлене мовою Просвітництва», ґрунтується «на уявленні про людську особу, натхненному великим біблійним баченням чоловіка та жінки, створених на Божий образ». У цьому, отже, відкривається основа людської гідності, «яка передує створенню будь-якої держави і захист якої є самою метою її існування».

Любов до свободи

Папа також звернувся до історії останніх 250 років, протягом яких, як він зазначає, для багатьох народів була характерна «непохитна рішучість втілити в життя благородну мрію засновників нації – зробити Америку синонімом свободи, тоді як країна відкривала свої двері для почергових хвиль іммігрантів, дозволяючи їм та їхнім дітям долучитися до формування майбутнього нації». Саме ця любов до свободи надихала Сполучені Штати «у найтемніші години минулого століття, у часи двох світових воєн», з великими жертвами захищати справу свободи за межами власних кордонів. Святіший Отець також відзначив, що, «як знає кожен американець», шлях до суспільства, яке втілювало б ці високі ідеали свободи та справедливості, «не завжди був легким» і «у багатьох аспектах це досі робота, що триває»: це завдання, яке потрібно продовжувати «у кожному поколінні та перед обличчям постійно нових викликів». «Ця історична річниця», отже, дає нагоду ще раз замислитися «над основоположними принципами нації, з надією, що Америка завжди залишатиметься вірною мрії, завдяки якій вона заслужила звання “Країни вільних людей і домівки мужніх людей”».

Закони повинні захищати життя

Першим правом, закріпленим засновниками нації, було «право на життя». «Життєздатність країни глибоко пов’язана з тією цінністю, яку вона надає людському життю в усіх його формах і станах, визнаючи гідність, якою наділена кожна людина силою самого свого існування», – підкреслив Папа, звертаючи увагу саме на ту внутрішню цінність кожного людського життя, яка спонукала серця цілих поколінь «з повагою ставитися до цього дорогоцінного дару». Тож він побажав плекати цю повагу, яка зворушує серця та «надихає на створення законів, що визнають і захищають цей дар від моменту зачаття до природної смерті». Повага, яка допомагає усвідомити, що ми є «хранителями» тих, «кого довірено нашій опіці».

Свобода ґрунтується на істині

Друге право – це право на свободу, яке є одним із принципів, що шанували ті, хто шукав у Сполучених Штатах «новий початок» і прирівнював це до «надії, яка раніше була немислимою». «Хоча свободу часто розуміють як можливість діяти як заманеться, справжня свобода набагато глибша», – пояснив Святіший Отець, вказуючи на те, що «вона ґрунтується на здатності людини пізнавати істину та триматися добра, навіть ціною великих жертв: це жертовність, добре відома багатьом з тих, хто доклав зусиль, щоб сформувати цю країну».

Центральність питання про Бога

Прагнення істини, свободи та пошук щастя й надалі надихають покоління ставити перед собою фундаментальні питання «про сенс життя, про нашу кінцеву мету і, зрештою, про Бога». Відповіді на ці питання неминуче визначають «напрямок, у якому ми намагаємося скерувати своє життя», і, за словами Лева XIV, «Америка вже давно відстоює релігійну свободу, необхідну для того, щоб відповідально слідувати велінням совісті в цьому питанні, без страху та примусу, як це закріплено в Першій поправці до Конституції Сполучених Штатів». Йдеться про свободу, яка вважає «священною» внутрішню сферу людини, де совість керує рішеннями, що приймаються в глибині серця. Саме ця свобода, підкреслює він, гарантує також «право кожної людини відправляти культ відповідно до власних переконань, а також право окремих осіб, спільнот та об’єднань публічно висловлювати свою віру».

Отже, Папа зосереджується на цінності релігійної свободи, яка породила «американську традицію розглядати міжконфесійний діалог та міжрелігійну співпрацю як засоби сприяння суспільному благу» та збагачення дискусій щодо великих моральних та етичних питань. «Я сподіваюся, – зазначив він, – що ця традиція й надалі приноситиме плоди в громадській дискусії, яка характеризується стриманістю, повагою до поглядів інших та постійними зусиллями з пошуку спільної позиції у справі миру та примирення, як у країні, так і за її межами».

Єдність заради процвітання

Як зауважив Святіший Отець, засновники цієї країни, що належали до різних релігій і розмовляли різними мовами, знайшли ту спільну основу, щоб прагнути кращого майбутнього. «Принципи, що надихали засновників Америки, будучи вкоріненими в істині про людську особу, – сказав він, – об’єднали їх заради єдиної справи, спільної мрії. Єдність надала сили цій мрії, давши початок, з Божої волі, Сполученим Штатам Америки. E pluribus unum: з багатьох – одне». Лев XIV підкреслив, що для процвітання нація «має бути справді єдиною», але не «завдяки цілям, пов’язаним із тимчасовими починаннями», а через «ідеали, що не зникають із плином часу».

Тож Папа-американець висловив побажання, щоб ці принципи – спільна людська гідність, рівність та права, закріплені в Декларації незалежності, – стали «джерелом цієї єдності та дороговказом для сьогодення та майбутнього». «Я молюся, – сказав він на завершення, – щоб 250-та річниця заснування цієї великої нації стала нагодою урочисто підтвердити відданість цим ідеалам, які зробили Америку країною, що цінує мир і процвітання, країною, що відзначається щедрістю та благородством серця». Він ввірив майбутнє Республіки «Тому, хто сам є джерелом справжньої свободи та тривалого миру, Тому, чиє саме ім'я – Мир». «Нехай Бог благословить Америку!» – побажав Лев XIV.