Папа в Санта-Круз-де-Тенеріфе: зробити острів місцем зустрічі з Христом
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
Заключною подією IV Апостольської подорожі Папи Лева XIV стала Свята Меса з нагоди урочистості Пресвятого Христового Серця, яку він у п’ятницю, 12 червня 2026 року, відслужив у порту Санта-Круз-де-Тенеріфе на острові Тенеріфе, що є найбільним островом архіпелагу Канарських островів.
Людина народжена для зустрічі
Святіший Отець зазначив, що зустрітися в цей день, коли Серце Христове дозволяє нам споглядати Його як серце історії, є великою благодаттю. Папа подякував присутнім за віру та милосердя, про які він «отримав чимало свідчень під час цього апостольського візиту і які роблять цей архіпелаг, дуже відомий своєю красою та гостинністю, місцем, де Воскреслий Господь йде попереду нас і відкривається нам». Єпископ Риму звернув увагу на море, яке «нагадує про нескінченність, так само як і небо», однак, за його словами, «нескінченним є бажання, яке єднає Боже Серце з багатьма людськими серцями, чиї радощі й надії, смуток і тривоги знаходять відлуння у серці Церкви» (див. Gaudium et spes, 1).
Папа ствердив, що «жодна людина не є островом», адже «географічне розташування цієї дієцезії та душпастирські виклики, які стоять перед нею, свідчать про те, що ми народжені для зустрічі» і жодні перешкоди, відстані, небезпеки чи загрози не здатні зупинити людину у її подорожі. «Незалежно від того, чи ми залишаємося все життя в одному місці, чи вибираємо або змушені вирушати в дорогу, ніхто ніколи не стоїть на місці. У цьому полягає таємниця серця: внутрішнє покликання до виходу та зустрічі», – сказав він.
Віднайти себе через дарування себе
За словами Святішого Отця, «Серце Ісуса показує нам, як не загубитися у безплідній метушні». «Життя є тоді, коли дарується життя. Інакше все обертається навколо порожнечі», – констатував він, наголошуючи, що людина покликана до спілкування з Богом і «не може повною мірою віднайти себе, як тільки через щире дарування себе самої: її найглибше покликання – увійти в троїчний рух любові, яку вона отримує і якою ділиться» (Magnifica humanitas, 48).
Не піддаватися метушні
Папа Франциск повчав: «Багато людей відчувають глибокий дисбаланс, який змушує їх робити все на повній швидкості, щоб відчувати себе зайнятими, у постійній метушні, яка, у свою чергу, змушує їх руйнувати все, що їх оточує. Це впливає на те, як ми ставимося до навколишнього середовища» (Laudato si’, 225). Його наступник Лев XIV сказав, що «актуальні для туристичного потенціалу Тенеріфе, як для тих, хто вирішив провести тут відпустку, так і для тих, хто живе й працює на острові, спілкуючись із гостями з різних країн світу.». «Чого прагне людське серце? Як відповісти на його спрагу так, щоб не обманути? Наскільки важливо, особливо для тих, хто орієнтується на Євангеліє, не зводити все до комерції та прибутку», – запитував Святіший Отець.
Місце убогих у Церкві
Коментуючи євангельське читання Єпископ Риму зауважив, що воно ще «більше підкреслює цей виклик і нагадує нам про багатство убогих: це парадокс, який безпосередньо стосується життя Ісуса, Його істини, шляху, яким Він і досі закликає нас іти за Ним». У згаданому уривку, Ісус благословляє Отця за це, що саме найменшим, тим, кого ніхто не вважає здатними мислити й говорити, Бог відкрив Себе. «Він збагатив їх тим, що залишається прихованим для тих, хто оточений захопленням і успіхом», – зазначив Папа додавши, що в Апостольському напоумленні Dilexi te він «хотів звернути увагу на це привілейоване місце убогих у Божому Об’явленні та в місії Церкви».
Вчитися з досвіду убогих
За словами Святішого Отця, «це таємниця, яка особливо відлунює на цих островах, що розташовані в центрі міграційних маршрутів і стають місцем першого прийняття для братів і сестер, чия подорож зазвичай супроводжується невимовними небезпеками та насильством». Для християн «найбільша благодать полягає в тому, що ми дозволяємо себе євангелізувати тим, кому допомагаємо, що ми впізнаємо таємничу мудрість Бога, записану в їхньому тілі: Виростаючи в крайній нестабільності, навчаючись виживати в найсуворіших умовах, покладаючись на Бога з упевненістю, що ніхто інший не сприймає їх серйозно, допомагаючи один одному в найтемніші хвилини, бідні люди навчилися багато того, що зберігають у таємниці свого серця», – вів далі Папа. Тим, хто ніколи не опинявся на межі виживання, мають багато що отримати з того джерела мудрості, яким є досвід бідних. «Лише порівнюючи наші скарги з їхніми стражданнями та нестатками, ми можемо отримати напоумлення, яке запрошує нас спростити наше життя. Господь, Який виправляє і виховує тих, кого любить бажає зробити життя нашої Церкви простим і радісним», – мовив Святіший Отець.
Лев XIV подякував присутнім за те, що вони «перетворють цей острів на місце, де можна зустріти Серце Христа в дружньому та гостинному обличчі людей і братніх спільнот». Він заохотив їх «звертати особливу увагу на підлітків і молодь, багатих і бідних, місцевих мешканців і гостей». адже «вони потребують того, щоб їх пізнавали поглядом, який бачить за межами зовнішності і розпізнає глибину їхнього неспокійного серця, яке нерідко, і можливо, несвідомо, спрямоване до Царства Божого і Його справедливості».
