Лев XIV: інтегрувати означає допомогти відбудувати майбутнє
о. Єронім Грім, ЧСВВ – Ватикан
«Прийняття відкриває двері; інтеграція допомагає переступити поріг. Допомога накладає бальзам на рану, а інтеграція відбудовує майбутнє», – цими словами Папа Лев XIV підсумував одне з головних послань свого візиту на Канарські острови. Під час зустрічі з представниками церковних і громадських організацій, які супроводжують мігрантів, Святіший Отець говорив про людську гідність, відповідальність суспільства та необхідність бачити в кожній людині не проблему, а брата чи сестру.
«Las Raíces» – місце першого прихистку
Останній день Апостольської подорожі до Іспанії Лев XIV розпочав із відвідин центру тимчасового прийому мігрантів «Las Raíces» («Коріння») у муніципалітеті Ла-Лаґуна на острові Тенеріфе. Центр, відкритий у 2021 році в колишній військовій казармі для реагування на міграційну кризу вздовж Канарського маршруту, сьогодні приймає 685 осіб із країн Західної Африки. Для багатьох із них це перший безпечний прихисток після небезпечної подорожі одним із найризикованіших міграційних шляхів у світі. Саме тут люди, які втекли від війни, бідності чи переслідувань, намагаються розпочати новий етап свого життя. Із центру прийняття Святіший Отець від’їхав на площу Пласа-дель-Крісто перед санктуарієм Крісто-де-ла-Лаґуна, де відбулася зустріч з організаціями, залученими в інтеграцію мігрантів.
Відкрите місто і відкриті серця
Папу привітав єпископ Тенеріфе, а далі прозвучали свідчення венесуельського священника Дарвіна Ріваса, який допомагає мігрантам, що прибувають на прикордонні узбережжя та трьох мігрантів. Розпочинаючи свою промову, Святіший Отець звернув увагу на особливість цього міста, яке називають «містом без мурів». «Найважчі для подолання бар’єри не завжди з каменю. Іноді вони криються у погляді, у страху чи в байдужості», – зазначив він. За словами Папи, море, яке оточує Канарські острови, приносить не лише човни з мігрантами, але й історії людського болю, надії та пошуку нового життя. «У місті без мурів також серце покликане відкритися, щоб прийняти їх», – наголосив Лев XIV, закликаючи вчитися «мови близькості», яка часто промовляє сильніше за слова.
Інтеграція як взаємний шлях
Центральною темою виступу Папи стала інтеграція, яку він описав як процес взаємного збагачення та відповідальності. «Інтегрувати не означає стирати історію тих, хто приїжджає, ані вимагати, щоб вони залишили позаду все, що є частиною їхньої пам’яті», – пояснив він. Водночас Святіший Отець підкреслив, що інтеграція не може означати співіснування паралельних світів без справжньої зустрічі між людьми. «Той, хто приїжджає, вчиться жити на новій землі, а той, хто приймає, вчиться розширювати свій дім, не розмиваючи власної ідентичності та не закриваючи серце для зустрічі». Лев XIV також звернувся безпосередньо до мігрантів, заохочуючи їх вивчати мову країни, поважати її закони та активно брати участь у житті суспільства, пропонуючи свої таланти й досвід.
Люди, а не юридичні категорії
Окрему увагу Папа присвятив людській гідності мігрантів. Він застеріг від спокуси дивитися на них лише через статистику, правові процедури чи політичні дискусії. «Говоримо, перш за все, про людей, створених за образом і подобою Бога, а не про юридичні категорії чи проблеми, які потрібно вирішувати», – підкреслив він. Після важких і часто небезпечних подорожей мігранти потребують не лише безпеки, але й визнання власної гідності і «вони шукають когось, хто скаже їм: твоє життя не є відкинутим, твоє страждання не є невидимим, твоя гідність не розчинилася у водах, які ти перетнув», – вів далі Папа, коментуючи слова одного з мігрантів. Святіший Отець також подякував численним церковним і громадським організаціям, які допомагають людям не залишатися назавжди в ролі жертв, а ставати активними учасниками життя суспільства.
Не мовчати перед обличчям несправедливості
Наприкінці промови Лев XIV різко засудив тих, хто наживається на людському відчаї, організовуючи незаконну міграцію, торгівлю людьми та експлуатацію вразливих осіб. «Зупиніться! Наверніться!» – закликав Папа. Він наголосив, що кожне життя, втрачене на міграційних маршрутах, є поразкою для всього людського роду, але існує й інше, менш помітне корабельне лихо – самотність, безнадія та ізоляція після прибуття і тому «інтегрувати означає запобігти цьому другому корабельному лиху».
Завершуючи промову, Святіший Отець нагадав, що останнє слово в історії міграції належить не страху чи байдужості, а Христові, який ототожнює Себе з кожним чужинцем і потребуючим. Згадуючи Святу Родину, що змушена була шукати захисту в Єгипті, Папа побажав, аби ця земля ставала дедалі більше місцем, «де всі визнають один одного і ставляться один до одного як брати».
