Папа: університети мають бути місцем діалогу та формувати будівничих миру
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Як природні місця зустрічей, університети традиційно були також привілейованими майданчиками для діалогу, де пошук знань нерозривно пов’язаний з обміном ідеями між усіма членами академічної спільноти», – сказав Папа Лев XIV, приймаючи в четвер, 18 червня 2026 р., делегацію Єрусалимського єврейського університету. На початку зустрічі, що відбулася в Апостольському палаці у Ватикані, він побажав, щоб перебування в Римі та Ватикані посприяло поглибленню пізнання тих місць, які є не лише ключовими для початків і зростання християнської віри, але й «протягом тисячоліть сприяли зустрічам між культурами і народами».
Зустріч і діалог
У цьому світлі Єпископ Риму зауважив, що також і університети завжди були місцем зустрічі, збираючи разом студентів і викладачів, щоб «зростати в знанні через навчання та дослідження», як також через «дружбу й професійні узи». «Хоча це не завжди легко, університети повинні постійно докладати зусиль, щоб забезпечити наявність можливостей для змістовних зустрічей. Це невід’ємна частина життя будь-якого закладу вищої освіти, оскільки наші стосунки з іншими, наші мови та наші культури мають надзвичайно важливе значення для того, якими ми є як люди», – сказав він. Тож підкресливши, що «як природні місця зустрічі», університети також мають бути привілейованим місцем діалогу, Папа зауважив, що саме в атмосфері шанобливого діалогу всі можуть «зростати в знаннях, навчаючись від точок зору та живого свідчення» інших людей, також і від тих, з ким можемо не погоджуватися.
Будівничі миру
«У цьому контексті, в часи, що часто позначені насильством та гострою риторикою, члени вашої багатогранної університетської спільноти можуть і надалі залишатися майстрами справжнього миру: миру беззбройного та роззброюючого, покірного та витривалого, працюючи над злагодою між народами», – сказав Лев XIV, повторюючи те, що казав під час відвідин римського університету «Сапієнца».
Папа нагадав, що псалми говорять нам про Бога, Який любить нас безумовно, а тому говорить своєму народові й усім, хто звертається до Нього, про мир. «Бог просить нас бути Його знаряддями, щоб принести мир у світ, але ми маємо почати із себе самих», – додав він, заохочуючи, замість того, щоб думати, що мир є неможливим, починати «розвивати його у своїх спільнотах, приймати та розпізнавати його в своєму житті». «Я молюся за те, щоб університетська спільнота, формуючи ремісників миру, могла й надалі залишатися маяком надії та єдності в світі, що дедалі більше потерпає від поділів», – підсумував Лев XIV.
