Папа в Неаполі: прямувати вперед зі сміливістю добра, не в страху перед злом
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Що потрібно і важливо, щоб знову рухатися вперед у пориві завзяття, а не у втомі незацікавлення, в сміливості творення добра, а не у страху перед злом, у лікуванні ран, а не в байдужості? Відповіді на ці запитання заохотив разом шукати громаду Неаполя Папа Лев XIV. Зустріч з містянами на монументальній площі Пʼяцца-делль-Плебішіто стала завершальною подією його пастирського візиту, який він здійснив у першу річницю свого обрання, відвідавши 8 травня 2026 р. Помпеї та Неаполь.
Вислухавши вітальне слово місцевого архиєпископа та міського голови, а також свідчення мешканців, Святіший Отець поділився деякими думками в світлі розповіді про учнів з Емаусу, що лежить в основі цих душпастирських відвідин. Він зауважив, що місто також часто прямує вперед втомлене, розгублене і розчароване, як двоє учнів з Євангелії, й потребує близькості Ісуса. «Браття, сестри, у цьому місті пульсує прагнення життя, справедливості та добра, яке не може бути придушене злом, зневірою та приреченістю. Тому нам необхідно – не поодинці, а разом – запитати себе: що насправді має значення?» – мовив Папа.
Прагнення відкуплення
Лев XIV зазначив, що місто переживає «драматичний парадокс», коли поряд зі зростанням кількості туристів, бракує економічної динаміки, спроможної залучити всю спільноту, місто позначене глибокими прірвами. «У багатьох районах простежується справжня географія нерівності та бідності, що підсилюється давніми невирішеними проблемами», – сказав він, вказуючи на обмежені перспективи працевлаштування, брак належних інфраструктурних об'єктів та послуг, повсюдне поширення злочинності та інші обставини, що «ускладнюють життя багатьох людей». За словами Святішого Отця, в таких ситуаціях необхідною є «присутність і діяльність держави», щоб дати почуття безпеки громадянам і позбавити простору організовану злочинність.
«У цьому контексті чимало неаполітанців плекають мрію про місто, визволене від зла та зцілене від своїх ран. Часто це справжні герої соціального життя – жінки та чоловіки, які щодня віддано працюють, іноді просто сумлінно виконуючи свій обов’язок, залишаючись у тіні, заради того, щоб справедливість, істина та краса панували на вулицях, в установах та у взаєминах», – мовив Папа, заохочуючи таких людей діяти не поодинці, а об’єднувати зусилля. Він також висловив радість з приводу того, що може стверджувати, що Церква в Неаполі є «клеєм», який робить внесок у цю «роботу в мережі». «Тому я хотів би звернутися до вас усіх із закликом: нехай не порветься ця мережа, що вас об’єднує, нехай не згасне це світло, яке ви почали запалювати серед темряви, нехай не втратить своїх барв ця мрія, яку ви втілюєте заради кращого й прекраснішого Неаполя!» – побажав Святіший Отець.
Будівельний майданчик миру
Далі Папа нагадав про тисячолітнє покликання міста бути «природним мостом між берегами Середземномор’я». Бути не лише «листівкою для туристів», але й відкритим будівельним майданчиком, де «будується конкретний мир, відчутний у щоденному житті людей». «Мир починається з серця людини, пронизує міжособистісні стосунки, вкорінюється в мікрорайонах і передмістях, а потім поширюється, охоплюючи все місто й увесь світ. Саме тому ми відчуваємо нагальну потребу працювати насамперед у самому місті. Тут мир будується шляхом поширення культури, що є альтернативою насильству, через щоденні вчинки, освітні програми та практичні рішення на користь справедливості», – сказав Лев XIV, нагадуючи, що мир неможливий без справедливості, а справедливість, щоб бути справжньою, «ніколи не може бути відокремленою від милосердної любові».
«Браття й сестри, Неаполь потребує цього поштовху, тієї вибухової енергії добра, євангельської сміливості, яка робить нас спроможними оновити кожну річ. Нехай же це буде зобов’язанням усіх: візьміть його на себе та розвивайте всі разом», – закликав неаполітанців Святіший Отець.
