Папа італійським єпископам: мірою плідності Церкви не є статистичні дані
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Дорогі браття, нехай же Святий Дух дарує нам палаючі серця Христового пориву, а також покличе численних і святих робітників працювати разом з нами», – побажав Папа Лев XIV італійським єпископам, зустрічаючись з ними в четвер, 28 червня 2026 р., в рамках їхньої 82-ї пленарної асамблеї. Зазначивши, що хоче передати через них вітання всім членам Церкви в Італії, всім, хто «живе вірою в простоті щоденного життя», він згадав також і про тих, «хто, можливо й не усвідомлюючи це, носить у серця спрагу за Богом».
«Саме це ми маємо благодать бачити різними способами, також у наш час, позначений складністю. Я безпосередньо відчув це під час своїх нещодавніх візитів до Помпеїв, Неаполя та Ачерри. Багато ознак свідчать про втому, роздробленість, самотність. У наших громадах ми іноді відчуваємо, як важко передавати віру, як складно залучати нові покоління. Але Євангеліє підбадьорює нас. Ісус, дивлячись на натовп, бачить не проблему, яку треба вирішити, а жнива, бачить Боже поле: “Жнива великі, а робітників мало! Просіть же Господаря жнив, щоб послав робітників на свої жнива!” (Лк 10,2)», – мовив Святіший Отець, додаючи, що Бог, як невтомний Сіяч, щедро вливає в серця прагнення нескінченного, нашим же завданням є наслідувати Його погляд, «не тільки нарікати на закам’янілий ґрунт чи зупинятися просто на статистичних даних, а вміти бачити очима Воскреслого жнива, які нам приготовляє Сам Бог».
Обличчя Бога в наших проповідях
Як підкреслив Лев XIV, пріоритетом є Євангеліє, бо саме з нього «народжується віра як жива зустріч з Христом, умерлим і воскреслим, присутнім в Його Церкві». Тож йдеться проте, щоб рахуючись з новими баченнями життя й нечуваними досі антропологічними перспективами, «наново повертати в центр Євангеліє». «Тож ми покликані поставити собі запитання: яке обличчя Бога проглядається у нашому проповідуванні, в катехизації, у літургії, у ділах милосердя, у житті наших громад? Яким чином ми сприяємо зустрічі з Христом і що сьогодні означає для нас та для наших Церков вводити інших у християнське життя? Це запитання, які ми, як пастирі, повинні завжди собі ставити, ніколи не сприймаючи їх як даність», – підкреслив Святіший Отець, нагадуючи про оновлення уваги до християнського втаємничення, яке не сліди розглядати лише як приготування до прийняття таїнств.
Покликані до слухання
Папа підкреслив, що віра передається і зростає там, де є «живі та гостинні спільноти, здатні молитися за слухати», де Боже слово не залишається на узбіччі, а Пресвята Євхаристія дійсно є «джерелом і вершиною». «Саме тому ми, єпископи, покликані до глибокого слухання: слухати Боже слово, слухати Божий народ, а отже, слухати знаки часу, слухати навіть те, що ставить під сумнів наші душпастирські звички. Там, де слухання є справжнім, спільнота не замикається в собі, а стає місцем розпізнання та місії і, з огляду на цю мету, вміє оновлюватися», – сказав він, підкреслюючи, що завершений нещодавно синодальний шлях Італійської Церкви повинен стати «постійним стилем».
Орієнтовані на місію
Врешті, Святіший Отець наголосив на тому, що в рамках цього процесу всі структури єпископату покликані «й надалі звершувати своє служінні сопричастя, координування, розпізнання та підтримки» італійських дієцезій. З огляду на це, організацію слід формувати «в світлі вимог місії та змінених історичних умов». «Мова йде не про те, щоб копіювати зовнішні організаційні моделі чи зводити все до адміністративної ефективності, а про те, щоб замислитися над тим, яка форма сьогодні допомагає пастирям і місцевим Церквам краще проповідувати Євангеліє, йти разом, а також уможливити реальну, впорядковану та плідну участь», – сказав він, нагадуючи, що Господь не «вимагає від нас вимірювати плідність Церкви критеріями кількості, видимості чи впливу».
«Наважмося зосередитися на найголовнішому! Зважмося бути спільнотами, які менше турбуються про те, щоб все зберегти, і більш вільними, щоб проповідувати Христа. Зважмося на катехизацію, яка є шляхом втаємничення та постійного формування до християнського життя. Зважмося на гостинні та місіонерські парафії, де сім’ї збираються разом і оновлюються живильними соками Євангелія. Наважмося на живі органи участі. Маймо сміливість слухати молодь, не приборкуючи її запитання. Маймо відвагу дозволити бідним євангелізувати нас. Маймо сміливість створити національну структуру, яка дедалі більше служитиме місіонерській єдності Церков в Італії», – закликав Лев XIV італійський єпископат.
