Лев XIV Синоду Халдейської Церкви: час духовного розпізнання і сопричастя
о. Єронім Грім, ЧСВВ – Ватикан
10 квітня 2026 року Святіший Отець прийняв у Апостольському палаці у Ватикані ієрархів Халдейської Католицької Церкви, які зібралися в Римі на виборчий Синод, щоб обрати наступника Патріарха Луїса-Рафаїла, який кілька тижнів тому зрікся з уряду. Наступник святого Петра наголосив на важливості Синоду як «часу благодаті та великої відповідальності». Через єпископів Папа передав своє привітання всім вірним – як на Близькому Сході, так і в діаспорі, підкресливши духовну єдність Церкви, яка супроводжує цей вирішальний момент молитвою.
Апостольське коріння і свідчення через страждання
Святіший Отець нагадав про глибоке апостольське коріння Халдейської Церкви, яка зберегла живу традицію первісного християнства і стала носієм Євангелія далеко за межами Римської імперії – аж до Індії та Китаю. Водночас він визнав драматичні сторінки її історії, позначені війнами, переслідуваннями та розсіянням вірних. У цих випробуваннях, за словами Папи, особливо яскраво проявляється сила віри: рани історії, подібно до ран Воскреслого Христа, можуть стати знаками надії та нового життя. У цьому контексті він згадав духовну спадщину Єфрема Сирійського, підкреслюючи богословське осмислення спасіння через хрест.
Вибір Патріарха як акт духовного розпізнання
Звертаючись до єпископів, Папа Лев XIV закликав їх дозволити Святому Духові вести процес обрання нового Патріарха, шукаючи не людської вигоди, а Божої волі. Він наголосив, що майбутній Патріарх має бути насамперед отцем у вірі та знаком єдності. Святіший Отець окреслив образ справжнього пастиря: людина Блаженств, укорінена в молитві, здатна слухати, супроводжувати та служити. Він підкреслив, що влада в Церкві є служінням, а не домінуванням, і що справжня сила полягає в любові, яка, за словами апостола Павла, «ніколи не минає».
Єдність, оновлення і свідчення миру
Окрему увагу Папа приділив заклику до єдності – як всередині Халдейської Церкви, так і у взаєминах з іншими християнами. Він підкреслив необхідність духовного оновлення, вірного багатій літургійній і духовній спадщині Сходу, яку Церква покликана берегти і розвивати. Святіший Отець також закликав до відповідального церковного управління, належного формування духовенства та підтримки мирян, особливо в контексті складної ситуації на Близькому Сході. Він наголосив на важливості забезпечення релігійної свободи і гідного громадянського статусу для християн у цьому регіоні. На завершення Папа Лев XIV звернувся до єпископів як до «знаків надії» у світі, зраненому насильством, закликаючи їх бути невтомними миротворцями та свідками Євангелія. Він ввірив Синод заступництву Пресвятої Богородиці, апостола Томи та його учнів Тадея і Марія, уділяючи своє Апостольське благословення всій Халдейській Церкві.
Халдейська Католицька Церква
Халдейська Церква належить до найдавніших християнських спільнот Сходу, ведучи своє походження від Церкви Сходу, яка виникла в Месопотамії та, за переданням, була заснована проповіддю апостола Томи. Після відокремлення у V столітті вона розвинула власну східно-сирійську традицію і стала відомою широкою місіонерською діяльністю аж до Азії. У XVI-XIX століттях, через поступові унійні процеси, сформувалася Халдейська Католицька Церква, яка в 1830 році отримала також сучасний патріарший устрій.
Халдейська Католицька Церква з осідком у Багдаді налічує понад 600 тисяч вірних, переважно в Іраку та в діаспорі. Вона має 20 церковних юрисдикцій (архиєпархій та єпархій) на Близькому Сході та поза його межами, що відображає як давню присутність на рідних землях, так і сучасне розсіяння, зберігаючи єдність навколо свого Патріарха і багату літургійну спадщину. Від лютого 2013 року і до свого зречення в березні 2026 року її очолював Патріарх Луїс-Рафаїл Сако, якого Папа Франциск 2018 року ввів до Колегії Кардиналів.
