Папа: «Так», сказане Богові, допомагає нам визволити нашу свободу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Ваша парафія покликана взяти на себе тягар непростої дійсності, серед якої вона служить, стаючи євангельською закваскою в тісті території, стаючи знаком близькості та милосердної любові. Таке побажання Папа Лев XIV залишив парафіяльній спільноті базиліки Пресвятого Ісусового Серця на вулиці Марсала, що в центральному душпастирському окрузі Риму. В неділю, 22 лютого 2026 р., Єпископ Риму здійснив візит до цієї громади, якою опікуються священники-салезіяни.
Прибувши вранці до храму, Святіший Отець отримав привітання від різних парафіяльних груп, між якими були представники осередку слухання, молодь, учасники катехизації, вбогі, що отримують тут підтримку, а також пʼять катехуменів, які приймуть таїнства християнського втаємничення у пасхальну ніч. О 9:00 Папа очолив Святу Месу першої неділі Чотиридесятниці.
Випробування свободою
«Великий Піст – це насичений літургійний період, який дає нам нагоду наново відкрити багатство нашого Хрещення, щоб жити як створіння, повністю оновлені втіленням, смертю та воскресінням Ісуса», – сказав Папа на початку проповіді, звертаючи увагу на те, що прочитані біблійні тексти допомагають нам «наново відкрити дар Хрещення як благодать, яка зустрічає нашу свободу». Він зауважив, що розповідь з Книги Буття про падіння прародичів говорить про нас як про створіння, піддане випробуванню не стільки забороною, як часто вважають, а можливістю – можливістю будувати стосунки.
«Людина, тобто, є вільною розпізнати та прийняти інакшість Творця, Який визнає та приймає інакшість створінь. Щоб перешкодити такій можливості, змій навіює претензію на те, що можна знівелювати будь-яку відмінність між створіннями та Творцем, спокушаючи чоловіка та жінку ілюзією стати як Бог», – мовив проповідник, зауваживши, що ця картина є «неперевершеним шедевром», який представляє драму свободи.
«Так», яке шанує свободу
За словами Святішого Отця, на цю стародавню дилему – чи можу досягти сповнення життя, кажучи “так” Богові, а чи мушу визволитися від Нього, щоби бути щасливим і вільним, – дає відповідь євангельська розповідь про спокушування Ісуса в пустелі. В ній бачимо «Божого Сина, Який, протистояючи підступам стародавнього Ворога, показує нам нову людину, вільну людину, об’явлення свободи», яка сповняється тоді, коли кажемо Богові “так”. «Ця нова людськість народжується з хрещальної купелі. І тому – особливо в цей час Великого Посту – ми покликані відкрити для себе благодать Хрещення як джерело життя, яке живе всередині нас і яке, в динамічний спосіб, супроводжує нас, в якнайповнішій пошані нашої свободи», – сказав Лев XIV, пояснюючи, що Хрещення є динамічним, бо не вичерпується самим обрядом, даючи благодать, яка супроводить нас усе життя, а також завжди повертає на дорогу, стаючи внутрішнім голосом, який спонукає уподібнюватися до Христа, «визволяючи нашу свободу».
«Таким чином ми розуміємо стосункову природу Хрещення, яке кличе нас жити дружбою з Ісусом і, таким чином, входити в Його сопричастя з Отцем. Ці стосунки, сповнені благодаті, роблять нас здатними жити також по-справжньому як ближні для інших, жити свободою, яка – на відміну від того, що диявол пропонує Ісусові – не є шуканням власної влади, а любов’ю, яка дарує себе і робить нас усіх братами і сестрами», – додав Святіший Отець.
Опора близькості серед протиріч нашого часу
У цьому контексті Лев XIV нагадав, що його передник Лев XIII попросив святого Джованні Боско організувати парафію на цьому місці, поруч з вокзалом, як на унікальному «перехресті міста». «Тому, дорогі друзі, зустрічаючись з вами сьогодні, я бачу в вас особливу опору близькості, сусідства в умовах викликів цієї території. Адже тут є багато студентів, людей, які щодня доїжджають на роботу, іммігрантів, які шукають працю, молодих біженців, які завдяки ініціативі салезіан знайшли тут можливість зустрічатися з італійськими однолітками та реалізувати проєкти інтеграції; а ще є наші брати та сестри, які не мають дому і знаходять притулок у приміщеннях Карітасу на вулиці Марсала. Всього за кілька метрів можна побачити суперечності сучасності: безтурботність тих, хто приїжджає і від'їжджає з усіма зручностями, і тих, хто не має даху над головою; великий потенціал добра і поширене насильство; бажання чесно працювати і незаконна торгівля наркотиками та проституція», – зауважив Лев XIV, вказуючи на те, саме серед цієї дійсності парафія покликана ставати євангельською закваскою, саме тут бути «маленьким вогником світла й надії».
Після Святої Меси Святіший Отець також мав зустріч з салезіянською спільнотою, а також з парафіяльною радою та молоддю, а тоді повернувся до Ватикану, щоб опівдні очолити молитву «Ангел Господній».
