Папа Лев XIV до дипломатів: будьте будівничими миру та відважними у правді
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Незважаючи на драматичну ситуацію, яка розгортається на наших очах, мир залишається важкодосяжним, однак можливим благом. Як нагадує святий Августин, мир – ціль нашого добробуту, оскільки він є кінцевою метою Божого міста, до якого всі ми прагнемо, навіть несвідомо, і яке вже можемо частково відчути в земному місті», – сказав Папа Лев XIV у п’ятницю, 9 січня 2026 р., приймаючи на аудієнції членів дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі.
Спрямовувати свій погляд до небесного міста
Лев XIV зазначив, що минулий рік був багатим на різні події, які безпосередньо торкнулися життя Церкви: відхід до вічності Папи Франциска, Апостольська подорож до Туреччини та Лівану та Ювілейний рік, протягом якого багато паломників з різних частин світу перейшли Святі двері та «змогли поглибити або наново відкрити свої стосунки з Господом Ісусом, знайшовши втіху та нову надію для подолання життєвих викликів». У цьому контексті він висловив вдячність римлянам, державній владі та правоохоронним органам, які з великим завзяттям і ретельністю працювали над тим, щоб Рим міг прийняти всіх відвідувачів, «а ювілейні події та заходи, які відбулися після смерті Папи Франциска пройшли спокійно і безпечно».
Відтак Святіший Отець звернув увагу присутніх на твір святого Августина «De Civitate Dei» (Місто Боже), який за словами Папи Бенедикта XVI, є вирішальною працею для розвитку західної політичної думки та християнського богослов’я історії. Святий Августин прочитує реальність, використовуючи образ двох міст: небесного і земного, які вимірюються не тільки зовнішніми проявами, але й «внутрішнім наставленням кожної людини до життєвих та історичних подій». Боже чи небесне місто характеризується безумовною любов’ю Бога, «до якої додається любов до ближнього», а земне місто «зосереджене на самолюбстві (amor sui), прагненні до влади та світської слави, що ведуть до руйнування». «Святий Августин зазначає, що християни покликані Богом проживати в земному місті, але серцем і розумом бути спрямованими до небесного міста, своєї справжньої батьківщини. Однак християни, живучи в земному місті, не є відчуженими від світу політики і намагаються застосовувати християнську етику, натхненну Святим Письмом, до цивільного управління», – зауважив Лев XIV. За його словами, твір святого Августина не пропонує політичної програми, однак містить основоположні питання соціального та політичного життя, такі як пошук більш справедливого та мирного співіснування між народами. Він провів деякі актуальні аналогії між сучасним контекстом та історичною добою святого Августина: глибокі міграційні процеси, перебудова геополітичного балансу та культурних парадигм. «Як тоді, так і зараз, ми, використовуючи відоме висловлювання Папи Франциска, проживаємо не епоху змін, а зміну епохи», – сказав Лев XIV.
Будування миру на основі верховенства права
Папа висловив занепокоєння слабкістю багатосторонніх відносин. «Дипломатія, яка сприяє діалогу та домагається консенсусу всіх сторін, поступається місцем дипломатії сили окремих країн або груп союзників. Війна знову у моді, і войовничий запал набирає обертів. Було порушено принцип, встановлений після Другої світової війни, який забороняв країнам застосовувати силу для порушення кордонів інших держав. Мир більше не розглядається як дар і бажане благо саме по собі у прагненні до Божого порядку, який передбачає більшу справедливість між людьми, але його домагаються за допомогою зброї як умови для утвердження власного панування. Це завдає серйозної шкоди верховенству права, яке є основою будь-якого мирного соціального співіснування», – зазначив Святіший Отець. Він навів слова святого Августина, який зазначає, що не існує тих, хто не прагне миру. Навіть ті, хто бажає війни, «хочуть досягти славного миру за допомогою війни», а тому «хочуть, щоб був саме той мир, якого бажають». «Саме таке наставлення привело людство до трагедії Другої світової війни, з попелу якої потім виникла Організація Об’єднаних Націй, 80-річчя якої нещодавно відзначалося. Вона була заснована завдяки рішучості 51 країни як центр багатосторонньої співпраці з метою запобігання майбутнім глобальним катастрофам, збереження миру, захисту основних прав людини та сприяння сталому розвитку», – сказав Папа. Він наголосив на важливості міжнародного гуманітарного права, «дотримання якого не може залежати від обставин та військових і стратегічних інтересів», і яке має «завжди переважати над амбіціями воюючих сторін».
Небезпека плинності значення слів
За словами Святішого Отця, у діалозі під час багатосторонніх відносин необхідно домовитися про слова та поняття, які вони позначають. «Коли слова втрачають зв’язок з реальністю, а сама реальність ставиться під сумнів і в підсумку виявляється незрозумілою, ми стаємо подібними до тих двох осіб, про яких говорить святий Августин, що вимушені спілкуватися, не розуміючи мови один одного. Він зазначає, що німі тварини, навіть різних видів, легше порозуміються між собою, ніж ці двоє, хоча обидва є людьми, – мовив Лев XIV. – Адже через розбіжність мов вони не можуть висловити один одному своїх думок, а значна схожість природи не допомагає в налагодженні відносин настільки, що людина воліє охочіше проводити час зі своїм собакою, ніж з незнайомцем».
Сучасний світ відзначається плинністю значення слів, «а поняття, які вони позначають, – стають все більш неоднозначними». «Мова більше не є привілейованим засобом людської природи пізнання та спілкування, натомість, у хитросплетіннях семантичної двозначності, вона дедалі більше стає зброєю, за допомогою якої можна обманювати, завдавати удару та ображати супротивників. Нам потрібно, щоб слова знову виразно відображали конкретні реалії», – наголосив Папа, додавши, що це завдання допомагатиме багатостороннім відносинам запобігати конфліктам.
За його словами, парадокс ослаблення слова часто виправдовується саме свободою слова. «Прикро констатувати, що, особливо на Заході, дедалі більше звужується простір для справжньої свободи слова, тоді як розвивається нова мова, що нагадує орвелівську, яка, намагаючись бути все більш інклюзивною, врешті-решт виключає тих, хто не поділяє ідеології, що її надихають», – зазначив Лев XIV, додаючи, що такий феномен приводить до обмеження основних прав людини. Зокрема, страждає свобода совісті, яку сьогодні ставлять під сумнів різні держави, «навіть ті, які заявляють про свою прихильність до демократії та прав людини». «Натомість така свобода встановлює рівновагу між колективними інтересами та гідністю особи, підкреслюючи, що по-справжньому вільне суспільство не нав’язує однаковості, а захищає різноманітність переконань, запобігаючи авторитарним тенденціям і сприяючи етичному діалогу, який збагачує тканину суспільства», – підкреслив Святіший Отець. Він вказав на обмеження у світі релігійної свободи, переслідування християн, знущання над ув’язненими, порушення гідності мігрантів та численні жертви насильства, пов’язаного з релігійними мотивами. «Не можна також не згадати про тонкі форми релігійної дискримінації щодо християн, яка поширюється навіть у країнах, де вони становлять більшість, як у Європі чи Америці, де іноді обмежують можливість проповідувати євангельські істини з політичних чи ідеологічних міркувань, особливо коли вони захищають гідність найслабших, ненароджених дітей, біженців і мігрантів або пропагують сім’ю, – пригадав Лев XIV. – У рамках своїх міжнародних відносин і дій Святий Престол незмінно стоїть на захисті невід’ємної гідності кожної людини».
Зусилля задля захисту життя і сім’ї
Звертаючи увагу на інститут сім’ї, Папа зазначив, що родина сьогодні зустрічається з двома ключовими викликами. «З одного боку, в міжнародній системі спостерігається тривожна тенденція до ігнорування та недооцінки її фундаментальної соціальної ролі, що призводить до її поступової інституційної маргіналізації. З іншого боку, не можна приховувати зростаючу і болючу реальність уразливих, роз’єднаних і страждаючих сімей, які потерпають від внутрішніх труднощів і тривожних явищ, включаючи домашнє насильство», – зауважив Святіший Отець. Крім того, він вказав на драматичне зниження народжуваності, заохочуючи всіх причетних створювати для сімей умови, які допоможуть їм прийняти та повноцінно піклуватися про нове життя. «Життя – це безцінний дар, який розвивається в рамках взаємовідносин, заснованих на взаємності та служінні», – наголосив Лев XIV. У світлі цього ствердження він закликав до категоричної відмови від практик, які заперечують або інструменталізують зародження життя і його розвиток: аборт, сурогатне материнство, наркотики та евтаназія.
Мир потребує мужності та смирення
«Викладені мною міркування дають підстави вважати, що в нинішніх умовах відбувається справжній “пробій ізоляції” в правах людини. Право на свободу слова, свободу совісті, релігійну свободу і навіть право на життя обмежуються в ім’я інших так званих нових прав, внаслідок чого сама система прав людини втрачає силу, поступаючись місцем силі та утискам. Це відбувається, коли кожне право стає закритим в собі і, перш за все, коли воно втрачає зв’язок з реальністю речей, їх природою та істиною», – вів далі Папа. Повертаючись до твору святого Августина, він зазначив, що деколи може здаватися, що існує лише земне місто, яке обмежується пошуком іманентних благ, однак за відсутності трансцендентного та об'єктивного фундаменту «переважає лише любов до себе, аж до байдужості до Бога, який керує земним містом». Таким чином відкривається «шлях логіки протистояння, що є передвісником будь-якої війни». Говорячи про наочні вияви цього, Святіший Отець звернув увагу на війну в Україні, від якої страждає цивільне населення, ситуацію гуманітарної кризи в Святій Землі, загострення напруженості в Карибському морі та вздовж узбережжя Тихого океану, а також та інші кризи по всьому світу. «Бажаю ще раз наголосити на необхідності пошуку мирних політичних рішень у цій ситуації, маючи на меті спільне благо населення, а не захист окремих інтересів», – сказав він.
За словами Лева XIV, незважаючи на драматичну ситуацію у світі, мир залишається важкодоступним, однак можливим благом, про що свідчать ознаки сміливої надії, які потрібно постійно підтримувати. На завершення він згадав святого Франциска з Ассізі, людину миру та діалогу. «Його життя є світлим, бо наповнене мужністю правди та усвідомленням того, що мирний світ будується, починаючи з смиренного серця, спрямованого до небесного міста. Смиренне серце, яке будує мир, – це те, чого я бажаю кожному з нас і кожному мешканцю наших країн на початку цього нового року», – зазначив Папа.
