Папа Лев XIV: плекання Божої присутності дарує передчуття раю

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У п’ятницю, 19 грудня 2025 р., на полиці книгарень з’явилася книга кармелітського ченця XVII століття брата Лоуренса «Практика присутності Бога», яку видало Ватиканське видавництво, а Папа Лев XIV написав до неї передмову. Раніше, повертаючись з Лівану до Риму в рамках своєї першої Апостольської подорожі, Святіший Отець у спілкуванні з журналістами на борту літака зазначав, що ця книга формувала його духовність протягом багатьох років.

Шлях, який співзвучний із досвідом містиків Церкви

У передмові Папа розповідає, що шлях, на який вказує брат Лоуренс, є простим і водночас важким. «Простим, бо потребує лише пам’ятати про Бога здійснюючи маленькі постійні вчинки прослави, молитви, благання, поклоніння, у кожній дії та кожній думці, маючи за горизонт лише Його як джерело і кінцеву мету. Складним, бо вимагає шляху очищення, аскези, самозречення і навернення найпотаємнішої частини нас самих, нашого розуму і наших думок, навіть більше, ніж наших вчинків. Про це писав ще апостол Павло до вірних у Филиппах: “Плекайте в собі ті ж самі почуття, що й Христос Ісус”» (Флп. 2,5), – пригадує Лев XIV. Він зауважує, що описаний досвід єдності нагадує досвід великих містиків Церкви, зокрема, святої Терези Авільської. Як і багато містиків, брат Лоуренс відзначається великою смиренністю, а також гумором, «бо добре знає, що все земне, навіть найвеличніше і найдраматичніше, є дуже малим перед безмежною любов’ю Господа». «Слідуючи шляхом, який пропонує нам брат Лоуренс, ми відчуваємо, як присутність Бога стає для нас рідною і заповнює наш внутрішній простір, а разом із тим зростає радість перебування з Ним, розквітають благодаті та духовні багатства, і навіть повсякденні справи стають легкими та простими», – зазначає Святіший Отець.

Актуальний приклад віри

Папа ділиться, що свідчення ченця-кармеліта XVII століття, «який з яскравою вірою пройшов через бурхливі події свого століття», може бути натхненням і допомогою для людей третього тисячоліття. «Вони показують нам, що не існує таких обставин, які могли б відокремити нас від Бога, що кожна наша дія, кожна наша справа і навіть кожна наша помилка набувають нескінченної цінності, якщо ми переживаємо їх у присутності Бога, постійно жертвуючи їх Йому», – пише Лев XIV. Таким чином і християнська етика може бути виражена як невпинна пам’ять про Бога, Його присутність. «Ця пам’ять є чимось більшим ніж просто спогад, бо вона залучає наші почуття та емоції, перевершує будь-який моралізм та будь-яке зведення Євангелія до простого набору правил і показує нам, що насправді, як обіцяв нам Ісус, досвід віддання себе Богові-Отцю вже дає нам стократ більше тут, на землі. Довіритися Божій присутності означає скуштувати передчуття раю», – зазначає Святіший Отець.