У пошуках сенсу (87) Боже одкровення і досвід людини: Псалом 8

Велике дивно буття: в безмежному Всесвіті, серед мільярдів галактик і зірок, Бог звертає увагу на нас – маленьких, крихких і грішних людей. Саме цей подив лежить в основі Псалма над яким будемо сьогодні роздумувати. Давид, споглядаючи небо як витвір Божих рук, вигукує: «Господи, Боже наш, яке предивне ім’я Твоє по всій землі!» і запитує: «Що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї?».

Хоча людина слабка і смертна, Бог увінчав її славою і честю, поставивши володарем над творінням. Однак справжня глибина Псалма розкривається в Христі. У Посланні до Євреїв псалом розглядається як вказівка на Ісуса – Другого Адама. Саме у Христі відновлюється гідність людини, знаходить відповідь питання про сенс життя, а в стражданнях – надія. Навіть у слабкості ми покликані прославляти Бога, стаючи знаряддям Його перемоги.

Псалом 8 – це дзеркало душі людини: ми малі, але улюблені; слабкі, але призначені для слави. У Христі, Який є нашою Дорогою, Істинною та Життям, ми знаходимо остаточну відповідь на питання: «Що є людина?».