Санктуарій в Дженаццано: фреска Папи Лева XIV серед Пап-паломників
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Як нещодавно оголосила Префектура Папського дому, напередодні Різдва Пресвятої Богородиці Папа відслужить Святу Месу в санктуарії Матері Доброї Поради. В інтерв’ю для інформагентства SIR настоятель місцевої августинської спільноти розповів про очікування від візиту та про особливий контекст, в якому він відбудеться.
Заповнена прогалина
В каплиці Богородиці, поряд із чотирма зображеннями Римських Пап, залишалося порожнє місце. «Намалюємо тут наступного, який відвідає святиню», – повторював о. Людовіко Чентра, OSA, який є пріором спільноти та настоятелем парафії. Ця прогалина вже заповнена, і ввечері, 7 вересня 2026 р., коли Лев XIV прибуде до містечка, щоб відслужити Святу Месу, він також поблагословить свіжу фреску. Провидіння захотіло, щоб там був зображений Папа-августинець, який відвідав санктуарій через день після свого обрання.
Другий візит Святішого Отця для спільноти не став несподіванкою. «Коли ми вирішили намалювати цю фреску, Папа висловив бажання повернутися», – розповів чернець, підкресливши особливу набожність Лева XIV до Матері Доброї Поради. Проте настоятель не знає, як виглядає ця робота. «Я не хотів її бачити. Якщо це має бути сюрприз, то нехай він буде повним», – зізнається він. Настоятель знає лише, що на ній Папа зображений навколішки. Лев XIV сам вибрав цю ідею з-поміж запропонованих йому варіантів. «Одного разу Папа зателефонував мені й запитав: “Як просувається фреска?”. Я пояснив, що були Великдень і свято Богородиці, і попросив його не хвилюватися: ми почнемо одразу після них. А він: “Повідомте мене, коли закінчите, бо я хочу приїхати подивитися на неї”», – згадує священник. У монастирі уявляли собі неформальний візит, можливо, з Кастель-Ґандольфо, натомість склався офіційний.
Давня набожність
Любов Лева XIV до цього місця сягає далеко в минуле: від вступу до монастиря в Чикаго, де набожність до Матері Доброї Поради була звичною справою, аж до дванадцяти років на чолі Ордену святого Августина. «Хтось підрахував, що він приїжджав сюди приблизно тридцять разів», – зазначає о. Чентра. Цю дорогу він повторював у вирішальні моменти: після двох виборів на служіння Генеральним пріором, після єпископської хіротонії, після призначення кардиналом. Врешті 10 травня 2025 року, через сорок вісім годин після обрання, відбувся перший виїзд з Риму в рамках понтифікату. Тут перед іконою він промовив молитву Івана Павла II.
«Є багато дрібних знаків, які свідчать про те, наскільки він пов’язаний із Матір’ю Доброї Порали: він навіть захотів мати Її образ перед собою під час перельотів», – підкреслив о. Людовіко Чентра, додаючи: «Для нас, августинців, це має ще більшу вагу, адже він глибоко цінує свою августинську ідентичність».
Ми не можемо «привласнювати» Папу
Храм, який Лев XIII у 1903 році підвищив до статусу малої базиліки, виходить на тісну площу, розташовану серед лабіринту вузьких провулків. «За кілька днів потрібно організувати дуже багато речей, і ще має надійти все, що стосується безпеки», – зізнається настоятель, не приховуючи побоювань. Потрібен буде критерій для визначення того, хто зможе увійти. «Безумовно, хтось залишиться незадоволеним, але ми маємо подбати про те, щоб це була гарна й гостинна зустріч, яка, наскільки це можливо, охопить усі реалії», – пояснив він. Також було запропоновано проїзд у папамобілі. «Папа – це не кулька на ялинці, це не прикраса. Папа – це відповідальність». Звідси й настанова, спрямована насамперед співбратам: не тиснутися, відійти вбік. «Ми не можемо привласнювати Папу собі. Він ніколи не був “моїм другом”, хоча між нами панують чудові стосунки. Він – мій співбрат, але сьогодні він – Папа. А Папа належить Церкві й служить Церкві», – наголосив о. Людовіко.
