Розв’язати вузли війни: єпископ Скомаровський про молитву з Папою Левом XIV
c. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM – Ватикан
Цієї суботи, 11 квітня 2026 р., на заклик Папи Лева XIV Церква в усьому світі єднатиметься у молитві за мир. Про те, як цей заклик відгукується в серцях українців на п’ятому році війни, про короткі зустрічі з військовими у парафіях та про молитву як щоденну працю, що тримає у витривалості, розповідає голова Конференції Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископ Віталій Скомаровський, Ординарій Луцької дієцезії.
Ваше Преосвященство, на Великдень Папа Лев XIV звернувся із закликом до спільної молитви за мир, яка має відбутися у суботу, 11 квітня. Що, на Вашу думку, для України означає це прохання?
Якщо Святіший Отець просить про молитву, це означає, що у цьому є велика потреба. Мало хто зараз у світі не усвідомлює цієї потреби, коли війни тривають і не закінчуються. Особливо ми це відчуваємо тут, в Україні. Війна, яка триває п'ятий рік, принесла багато горя, болю і страждань, і, на жаль, вона не припиняється, а точиться далі. Гинуть люди, страждають сім'ї та діти, люди перебувають в полоні, є багато травмованих, поранених і загиблих. Тому ми дуже вдячні Святішому Отцеві за цю ініціативу. Ми знаємо, що це велика сила, коли люди об'єднуються разом у молитві – не лише двоє-троє, як запевняє нас Христос, а й цілий світ. Ця молитва має велику силу, і надія, яку ми покладаємо на Бога, переконує нас у тому, що Божа сила здатна розв’язати всі ці складні вузли, аби прийшов довгоочікуваний мир.
Як Римсько-Католицька Церква в Україні відповідає на цей заклик Папи?
Ми закликаємо наших вірян приєднатися до цієї молитви за допомогою трансляцій. Також кожен єпископ у своїй дієцезії може запроваджувати відповідні ініціативи, а настоятелі – організовувати молитовні заходи у своїх парафіях. Наприклад, у моїй Луцькій дієцезії ми протягом суботи єднатимемося зі Святішим Отцем у молитві за мир. Після кожної Святої Меси відбуватиметься адорація Пресвятих Дарів у цьому намірі. Також ми молитимемося Літанію до Пресвятого Серця Ісуса, оскільки цей рік у нашій Церкві в Україні присвячений саме Пресвятому Серцю Ісуса.
Які настрої цього року на Великдень панували в українських парафіях?
Ми тільки розпочали святкування Великодніх свят, адже 12 квітня до нас приєднаються християни східного обряду, які відзначають Пасху в цей день. Святкування церковних урочистостей не має якихось обмежень, проте все залежить, звісно, від території. Зовсім інакше воно проходить на Сході, де близько фронт і тривають обстріли, або в Києві та інших містах, які часто атакує Росія. Святкування під час війни завжди має присмак смутку. Нещодавно я зустрів нашого парафіянина, який повернувся з фронту – отримав відпустку на 15 днів якраз на свята. Це величезна радість для його дітей, дружини і для всієї нашої парафіяльної спільноти – бачити нашого захисника й подякувати йому за те, що він боронить країну. Але ця радість затьмарена смутком, бо прийде день, коли він мусить повертатися на фронт, повертатися на війну. У часи війни це все дуже важко. Попри це, ми маємо ту пасхальну радість, яка дає нам надію на те, що життя переможе смерть, а світло – темряву. Під час цих святкувань лунає багато молитов за мир, за наших захисників та полонених. Ця молитва об'єднує нас з усіма тими, хто знаходиться далеко і не має можливості святкувати радісно. Ми єднаємося з ними духовно, щоб Бог наповнив нас силою Воскреслого Христа. Ми, як єпископи, намагаємося бути на похоронах наших вірян, які віддали своє життя, захищаючи Україну. Це найменше, що ми можемо зробити – приїхати, молитися разом із родиною та друзями за тих, хто загинув, просити для них вічного спочинку, а для близьких – втіхи. Жертву, яку принесли наші захисники і захисниці, неможливо оцінити чи виміряти. Ми віримо, що ця жертва єднається з жертвою самого Христа, який віддав своє життя задля спасіння людей.
Почався вже п'ятий рік повномасштабного вторгнення. Чим є молитва під час війни? Здається, що у такій складній ситуації за цей час можна навіть знеохотитись.
Молитва завжди щось змінює. Ми не завжди бачимо, як вона вислухана, але молитва завжди діє. Коли ми звертаємося до Бога з довірою, Він як добрий Батько не може не відповісти на це благання. Можливо, не в такий спосіб, як ми очікуємо, а інакше, проте молитва завжди має силу. Для нас, українців, це справжня школа терпеливості та витривалості. Тут навіть не постає питання: молитися чи ні. Це так само, як немає сумнівів у наших військових, чи мають вони боронити Україну. Вони називають це своєю щоденною працею. Так само і для вірян «щоденною працею» є молитва. Молитва важить дуже багато. Колись ми, можливо, побачимо всі плоди цієї витривалої молитви до Господа. Бог є нашою надією, і саме це дає нам сили не втомлюватися в молитві. Я запрошую всіх читачів приєднатися до спільної молитви, яка відбудеться в суботу, 11 квітня, з Папою Левом. Це буде молитва зі Святішим Отцем, нашою церковною спільнотою та всіма людьми доброї волі. Заохочую вас до єднання у цьому благанні до милосердного Бога про мир та припинення страждань, які приносить війна.
