Спільнота «Матері в молитві»: покликання матері – дарувати любов

с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

Наприкінці лютого 2026 року в Римі відбулися великопосні реколекції для координаторів спільнот «Матері в молитві» Апостольського екзархату для українців греко-католиків у Італії. Подія була організована під керівництвом Відділу душпастирства екзархату. Реколекції провадив координатор і духівник спільнот «Матері в молитві» в екзархаті о. Василь Вербіцький. В зустрічі взяли участь близько сімдесяти представниць, які є координаторами молитовних груп у своїх парафіях. Упродовж кількох днів вони мали змогу духовно збагатитися та разом піднести молитви за свої родини, дітей та Україну. В коментарі для нашої редакції вони поділилися думками про значення такої події та про досвід молитовного служіння.

Молитва за мир в Україні

За словами п. Лідії Викович-Гордій, зустріч була дуже теплою й радісною. У перший день реколекцій відбулися нічні чування під час яких присутні матері помолилися Хресну дорогу, пам’ятаючи про хресну дорогу нашої неньки України. Молитовний вечір був наповнений молитвами за Україну, справедливий мир, за воїнів, капеланів, волонтерів, дітей-сиріт та за душі полеглих воїнів. Це була спільна молитва матерів, особливо тих, чиї діти зараз на фронті. Кожна мати кріпилася цією молитвою, згадкою про свою дитину, а також за всіх захисників України, адже чужих дітей не буває. Учасниці реколекцій також молилися за дітей, які втратили своїх батьків, і за тих, що стали вимушеними переселенцями. Отож, ці чування стали нагодою помолитися в спільних наміреннях присутніх матерів, як розповіла п. Лідія.

Напрямні на майбутнє

Під час реколекцій до присутніх матерів завітав Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського екзрхату в Італії разом із дияконом Богданом Криницьким. Архиєрей очолив Божественну Літургію та виголосив проповідь. Під час зустрічей координаторки спільнот проводили працю у групах під якої ділилися власним досвідом, обговорювали питання життя руху в парафіях, труднощі та виклики, з якими доводиться зустрічатися, а також співпрацю молитовної спільноти зісвященниками й іншими спільнотами. Під час дискусій обумовлено майбутні кроки для зростання спільнот цього руху в Апостольському екзархаті. Матері також розпочали приготування до святкування 20-річчя від заснування молитовної спільноти на теренах Італії.

На завершення реколекцій учасниці духовних вправ завітали до Генерального дому сестер служебниць Непорочної Діви Марії у Римі. Після Божественної Літургії вони помолилися Молебень до блаженної Йосафати, а відтак мали можливість помолитися перед її мощами, вручивши її заступництву намірення, які носять у своєму серці.

Розвиток спільнот в Італії

Отець Василь Вербицький, який є духівником і координатором спільнот «Матері в молитві» Апостольського екзархату в Італії, розповів про розвиток спільнот. За його словами, на сьогоднішній день в Апостольському екзархаті нараховується 44 спільноти. Кожна з них багата своєю історією, своїми традиціями, молитовними здобутками та свідченнями. В цьому році виповнюється 20 років діяльності спільноти серед українських спільнот Італії. Наймолодшою є спільнота заснована влітку минулого року в місті Ліворно, – їй ще не має року, але вона дуже активно діє і збирається на молитву. Є спільноти, які діють упродовж кількох років.

З благословення владики Діонісія Ляховича, на той час Апостольського Екзарха в Італії, о. Василь вже третій рік є духівником цієї спільноти і за ці роки мав можливість відвідати і також заснувати нові спільноти, які дуже динамічно розвиваються у своєму молитовному вимірі. За його словами, особливістю спільноти є не лише творити молитву за своїх дітей, похресників, знайомих, рідних і близьких, особливо в час війни, в молитві за воїнів, адже спільнота також є живим організмом парафії, опорою для місцевого душпастиря. І це, мабуть, є найціннішим. Адже покликання матері є дарувати любов у різних вимірах: молитви, праці, слухання і прийняття.

Отець Василь розповів, що десять представниць від Апостольського екзархату минулого року взяли участь у Всеукраїнському з’їзді спільнот «Матерів в молитві» зі всього світу, що відбувався в Люрді. Вони вирушили з різних куточків Італії, щоб збагатитися досвідом, поділитися свідченням материнської вислуханої молитви.

Свідчення

Кілька жінок, що брали участь у реколекціях в Римі, поділилися в інтерв’ю для Радіо Ватикану-Vatican News свідченнями про вислухані молитві та силу молитви в їхньому житті.

Ореслава, що приїхала з м. Арези, що у провінції Мілану, розповідає, що до спільноти матерів в молитві прийшла недавно, але проживаючи в Україні, присвячувала час молитві. Вона свідчить, що в неї були дуже великі проблеми з сином і вона молилася до Божої Матері, прохаючи в неї допомоги. Ореслава стверджує, що Богородиця провадить її до Бога. «Наша молитва є щитом матерів», – зазначила вона.

Оксана, що приїхала з міста Мантова, надала свідчення про зцілення свого племінника. Він дуже мало харчувався, а після того як він вдарився – перестав ходити та чахнув на очах. Після численних обстежень у Львові лікарі сказали, що причина захворювання є психологічною. Отож, вона поїхала в Україну та разом із племінником поїхали на молитву до с. Ліджі Пайяпілі у с. Павшино на Закарпатті з вірою, що її молитва допоможе і він буде здоровим. Після кількох поїздок та щирих молитов він почав ходити та став здоровим.

Наталя з Ліворно розповіла, що до спільноти «Матерів у молитві» прийшла випадково. У їхній парафії був благодійний обід, і вона допомагала на кухні готувати страви та накривати столи. Виникла потреба зайти до храму, отож, вона одягнула вишиванку і, зайшовши до церкви, побачила жінок, які стояли в колі і молилися. Вона приєдналася до них, – а вони у цьому часі складали присягу на вірність Богородиці. Саме цього дня було свято Богородиці Неустанної Помочі. І до цієї громади з тієї нагоди приїхав отець Василь Вербіцький, духівник і координатор спільнот «Матері в молитві» в Італії. «Після цієї молитви я почала більше ходити до церкви, тому що я відчуваю відповідальність. І мене є бажання приходити до храму», – розповіла вона.

Наталя із міста Фоліньо, яка є провідницею матерів в молитві, засвідчила силу щоденної молитви й вірності Богові. Спільнота матерів в молитві у цьому місті, зазвичай, зустрічається раз у тиждень. Матері моляться за кожного ближнього, одні за одних і, звичайно, за воїнів, адже зараз молитва найбільше потрібна саме нашим захисникам. Матері цієї спільноти також допомагають військовим, надсилаючи їм молитовники, видані з благословення Церкви, де є молитви для захисту воїнів. Вони також дарують вервиці захисникам. Також вони моляться за воїнів, які пропали безвісти. Спільнота матерів також здійснили прощу до Меджугор'я у наміренні за воїнів. Після повернення з прощі одній матері на її день народження подзвонив син, який довгий час не давав про себе вістки, та сказав, що все добре, і що він живий, здоровий. Наталія також розповіла, що завдяки молитві матерів народжуються діти у випадках, коли лікарі сказали, що це неможливо. Завдяки молитві матері рятують дітей, коли лікарі з медичних міркувань радять тільки аборт, а вони моляться, і дитина народжується. В імені цієї спільнота п. Наталія висловила подяку Богові за кожне зцілення онкохворих. «У важких випадках ми разом встаємо і молимося», – каже вона.

Провідниця спільноти «Матері у молитві» м. Фоліньо також розповіла, що з часом вона зауважила, що не всі матері можуть бути присутніми на молитві. Господь надихнув її зробити онлайн молитву для тих, які не можуть прийти і це принесло результат. Співрозмовниця поділилася радістю, що за чотири роки у спільноті вже налічується шістдесят матерів, тому що через цю молитву і свідчення видно, як молитва лікує та рятує. «Серце матері – це любов. Якщо є більше любові, світла та добра, значить є більше миру і менше темряви й зла. Господь провадить нас, і тільки завдяки Божому милосердю ми будемо спасенними», – сказала Наталія.

Ольга, що працює в місті Нола, а з України походить із міста Тернополя, пригадує, що її покійна бабуся заохочувала її завжди перебувати з Богом. Отож, в житті вона старається дотримуватися цієї настанови. Перебуваючи в Італії, Ольга не забуває про Бога та про свою Церкву. Вона каже, що людина особливо пам’ятає про Бога, коли у дім приходить якась біда. «В мене так склалося в сім’ї, що одружився син і через декілька років захворіла моя невістка, якій не могли поставити діагноз в Україні», – пригадує співрозмовниця. Попри всі труднощі, п. Ольга поїхала в Україну, і коли приїхала додому, побачивши стан невістки, зрозуміла, що ситуація дуже складна. Вона звернулася до фахівців в Італії, і в Неаполі знайшлися хороші професори, які обстежили її невістку. Після прийому в лікаря діагноз шокував, адже виявилося, що невістці була потрібна швидка пересадка обидвох легень. До того ж вони ще не мали документів на проживання. «І я зрозуміла, що покладатися треба на Господа. Ніхто в цій ситуації не може провадити так, як може супроводити Господь», – каже Ольга. Вона глибоко розуміла, що надалі не треба опускати руки і молитися. Від’їжджаючи до Італії на роботу, Ольга говорила невістці: «Дитино, я тебе не залишаю, я тебе залишаю на Бога, віддай себе в Божі руки».

Коли п. Ольга я почула про перше паломництво у Люрд (Франція), вона подумала, що Богородиця з Люрду допоможе. Отож, вирішила поїхати туди, щоб молитися за свою невістку, щоб вона дочекалася трансплантації, так як на життя її давали від двох до п’яти років. Три роки підряд Ольга їздила у Люрд та молилися, щоб її невістка дочекалась донорства. І чудо сталося два роки тому. На той час невістка була дуже вже хворою. В неочікуваний  момент їй зателефонували, що з’явився донор і потрібна швидка трансплантація. Господь та Пресвята Богородиця, за її словами, так попровадили, що Ольга на той час була в Україні, тож разом з невісткою виїхала до м. Падова в Італії, де їй успішно зробили трансплантацію, яка тривала дванадцять годин. На даний час вона жива, може дихати без кисню. «Дитина має маму, мій син має дружину, а я маю другу дочку», – розповіла Ольга. Вона дякує Матері Божій та заохочує ніколи не втрачати надії, особливо в найважчих моментах життя, та запевняє, що Господь завжди діє в нашому житті. Зі свого власного досвіду Ольга запевняє, що якщо довіряти Богові й щиро молитися, Господь обов'язково вислухає кожного з нас, особливо матерів, які моляться за своїх дітей.

Історія руху «Матері в молитві»

Міжнародни християнський рух був заснований у 1995 році в Англії та об’єднує матерів для спільної молитви за дітей і онуків. Його започаткували Вероніка Вільямс та її братова Сандра, отримавши натхнення, що Бог хоче, щоб матері доручили Йому опіку над своїми дітьми. Рух «Матері у молитві» поширився в усьому світі: сьогодні він діє у 80 країнах світу, зокрема активно в Україні, об’єднуючи тисячі матерів у молитві за мир та майбутнє нашої держави. Вони збираються у парафіях для молитви за захист, оздоровлення та Божу опіку над дітьми, ввіряючи їх Богові. Спільноти використовують спеціальний молитовник, перекладений 40 мовами, що забезпечує єдність у молитві по всьому світу. До руху належать матері різних конфесій. Саме тому після кожної молитви є «коротка пауза». Це час, щоб подумки висловлена особиста молитва конкретної особи стала близькою всім членам групи. Є безліч свідчень про вислухані молитви, адже молитва матері, як переконані учасниці, – це найбільша сила на землі.