Новомученики Франції: свідчення милосердя та віри аж до мучеництва

с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

В суботу, 13 грудня 2025 року, в Соборі Паризької Богоматері у Франції, відбулася беатифікація Раймона Кайре, дієцезіального священника, Жерара-Мартіна Сендріє, ченця Ордену Братів Менших, Роже Валле, семінариста, Жана Местре, мирянина та 46 їхніх сподвижників, які були вбиті з ненависті до віри. Святу Месу з цієї нагоди очолив кардинал Жан-Клод Оллеріш, Архиєпископ Люксембурга, представляючи Святішого Отця.

Принести віру своїм братам

Історія мучеництва згаданих блаженних розгорталася на тлі Другої світової війни. З червня 1940 року північ Франції була окупована нацистами, а на півдні країни було встановлено колабораціоністський уряд Віші (від містечка Віші, де була сформована адміністрація). 16 лютого 1943 року режим Віші запровадив Service du Travail Obligatoire (STO) – обов’язкову працю, щоб відправити велику кількість французьких громадян на роботу до Німеччини і замінити німців, які воювали на фронті. Під час нацистського режиму багато священників, ченців і мирян, скаутів та активістів, які належали до католицьких асоціацій, відгукнулися на заклик кардинала Еммануеля Сюара, Паризького архиєпископа, таємно приєднатися до французьких робітників, відправлених до Німеччини Службою обов’язкової праці (STO), щоб надавати їм моральну та духовну підтримку. Без найменшого вагання Клод-Кольбер Лебо, один із мучеників, стверджував: «Я не прийшов працювати для нацистської Німеччини, але я прийшов, щоб принести своїм братам підтримку у вірі в Ісуса Христа». А молодий Жан Местре відмовився просити про звільнення від примусової праці і так повідомив про це свою матір: «Я люблю тебе всім серцем, але Ісуса Христа люблю ще більше, ніж тебе, і відчуваю, що Він кличе мене бути Його свідком перед моїми друзями, які переживають важкі часи. Пробач мені, якщо я завдаю тобі болю».

Після указу від грудня 1943 року згадані блаженні були заарештовані за нібито підривну діяльність проти Третього Рейху, багато з них були піддані тортурам і страчені, депортовані або померли від виснаження та хвороб у концентраційних таборах. Деяких вбили безпосередньо нацисти, інші загинули від тягот тюремного ув’язнення.

Бути вірними обов’язкові хрещення

Проповідуючи під час Святої Меси, кардинал Жан-Клод Оллеріш сказав: «Перша половина ХХ століття увійде в історію Європи як століття мужності. До жертв двох світових воєн додаються жертви нацистської диктатури. Але в цій темряві є і світлі моменти, і вже зараз ми можемо назвати імена та обличчя деяких з цих світлих постатей. Вони любили Бога і Христа. Ця любов спонукала їх служити своїм братам, які вирушили на примусові роботи до Німеччини», – сказав він. Їхнє мучеництво ґрунтується на відданості Євангелію, яку новомученики проживали як вияв своєї віри аж до повної самопожертви, у повній свідомості можливості бути вбитими і в довірливому підпорядкуванні Божій волі.

Під час церемонії беатифікації кардинал Жан-Клод Оллеріш наголосив, що Церква, «представляючи нам цих блаженних, нагадує нам про обов’язок нашого хрещення: наша віра в Христа є, насамперед, і головним чином, спілкуванням любові з Його Особою. У цьому сенсі хрещення зобов’язує нас оживляти наше існування і наші численні дії цією вірою, спілкуванням з Христом». Проголошуючи цих новомучеників блаженними, Церква визнає їхнє свідчення милосердя та віри аж до жертви своїм життям. Їхнє життя і діяльність на служінні своїм братам були випробуванням, увінчаним жертвою мучеництва.